Жила-була одна стоніжка Йожка. Ця маленька стоніжка жила на прекрасній галявині під великим деревом, де з пелюсток квітів створила собі маленький будиночок. А ви знаєте, чому стоножку називають стоножкою? Ну звісно, тому що у неї багато маленьких ніжок, деякі з них мають навіть сто!
Читати далі →
Чи знали ви, що в останній день школи табелі отримують не тільки школярі? Їх з нетерпінням (або страхом) чекають і в Лісовій школі! Авжеж! Під найвищою ялиною збирається цілий клас: хитрі лисичата, метушливі білочки, сором’язливі зайчата, і, навіть, велетень-кабанчик.
Читати далі →
На ставку з’явився паперовий човник. Мушка його помітила й присіла на нього.
— Юху, тепер я капітанка і перепливу цей ставок! — забуркотіла вона.
Це почула Коничка, яка грілася на сонечку зовсім поруч, на березі.
Читати далі →
Напевно, ви чули, як кує зозуля? «Ку-ку! Ку-ку!» — лунає її голос із зеленого лісу. А чи знаєте ви таємницю цієї пташки? Хоч вона така гарна, зозуля-мама не будує власного гнізда. Вона підкладає своє яєчко у гніздечко інших пташок, а потім полишає його. Ось таке саме сталося з одним маленьким Зозуленям.
Читати далі →Жило колись королівство, оточене лісами та ставками, де мешкав молодий лицар на ім’я Володимир. Він мав добре серце, любив природу і часто мандрував краєм, щоб очистити думки та слухати спів птахів.
Читати далі →В одному місті блукав маленький песик. Він був породи мопс — такий малий, пухкенький, з коротенькими лапками, кремезним тільцем, короткою мордочкою і великими круглими очима. У нього не було навіть імені, бо він нікому не належав. І ніхто його не хотів. Він блукав містом сам-один.
Читати далі →У давні-прадавні часи правив у своєму королівстві молодий король Славомир. Люди любили його за мудрість та справедливість, але сам король носив у серці тиху тугу: ні з одною принцесою чи королівною не знаходив він того тепла та розуміння, яких прагнула його душа.
Читати далі →Жив-був один різьбяр. Звали його Дмитро, і він виготовляв ляльки. Він був самотній і дуже мріяв мати сина. Одного дня йому вдалося вирізати дуже гарного дерев’яного хлопчика. Він назвав ляльку Піноккіо.
Читати далі →На краю джунглів, де дерева сягали до неба, а ріки ховалися між деревами, жив крокодил на ім’я Рекс. Він не жив прямо в джунглях, але його домом були саме ріка і болото, які були на краю густих джунглів. На відміну від більшості крокодилів, хижаків, Рекс був дуже дружелюбним.
Читати далі →Жила-була дівчинка на ім’я Стела. Вона мешкала з мамою й татом у гарній квартирі на околиці міста. Щоправда, квартира була не такою вже й гарною. Річ у тім, що Стела мала одну не надто приємну рису — вона зовсім не любила прибирати за собою. Ба більше, дівчинка була страшенно неохайною.
Читати далі →Однієї тихої ночі маленький Петрик, що жив з родиною в мальовничому будиночку на краю лісу, вирішив вирушити у таємну подорож. Свій сміливий план він розповів і своєму вірному песику-другові Бобіку.
Читати далі →Була ніч, і з неба на нас сипалися клубки білого снігу, який падав з неба, як пір’я. Землю вже вкривала товста біла ковдра, яка з кожним снігопадом лише зростала і зростала. З-під снігового покриву виглядали дерева, посипані снігом, чи будинки, вкриті блискучими вогниками.
Читати далі →Якось вночі, коли всі спали, зібралася компанія з п’яти гномиків. Вони були не звичайні гномики, а саме ті маленькі бешкетники, які тільки й знають, що пустувати. Тієї ночі їм було особливо нудно, тож вони вирішили влаштувати змагання: хто придумає найкрутішу шкоду, той і виграє.
Читати далі →Вероніка та Віктор — це брат і сестра, які живуть у маленькому містечку, захованому між горами. Місто оточують дерева, які саме восени розкривають свою прекрасну кольорову завісу. Було незадовго до кінця жовтня, і на вулиці, де діти виростали, мав відбутися Геловін.
Читати далі →В одному селі стояла велика садиба, яку охороняли шість собак. Щороку вони влаштовували собачі змагання — зі стрибків через перешкоди, бігу та інших умінь, у яких пес може показати себе з найкращого боку.
Читати далі →