Пухнаста, м’яка шубка і довгий хвіст. Хто це тут муркоче? Казки про великих котів і маленьких кішечок сповнені пригод з друзями і, безумовно, мають більше ніж одне життя.
Був собі один котик на ім’я Артур. Чорний котик жив зі своєю господинею Анабель у квартирі на шостому поверсі. Найбільше йому подобалося сидіти на м’якій ковдрі на підвіконні, звідки він спостерігав за рухом міста. Він насолоджувався життям у місті.
Читати далі →
Давним-давно, за горами та лісами, жила дівчинка на ім’я Зоряна. Вона була наче справжня зоря в темному царстві: добра, лагідна і з серцем, повним ніжності. Але доля її була важкою.
Читати далі →
Було-не було, в глибокому лісі жив мишеня на ім’я Мікі. Свою затишну, маленьку оселю він мав всередині старого дуба, де було все, що мише серце забажає – м’яке ліжечко з моху та запас смаколиків. Але Мікі не любив бути сам, тож вирішив запросити в гості свого веселого двоюрідного брата Рікі.
Читати далі →Цього разу космічна ракета котика Робіна дісталася аж до планети Хам. Котик Робін вирішив дослідити планету, бо чув, що це планета, повна їжі.
Читати далі →Сонечко світило, був прекрасний весняний день. Вчора йшов дощ, а сьогодні сонечко випивало калюжі з доріг. По одній з цих доріг йшла котяча родина на прогулянку.
Читати далі →Жила-була одна бідна жінка, яка жила зі своїми двома дочками в маленькій хатинці на краю лісу. Щодня вона вирушала до лісу збирати дрова, щоб могла вдома розпалити вогонь і зігріти свою родину.
Читати далі →Аделька була маленькою дівчинкою. Найбільше на світі вона любила грати вдома вранці перед обідом, а після обіду йшла в сад, де її чекав друг равлик і чорний кіт. Про що ж ці троє, напевно, розмовляли? Про те, як пройшов їхній день.
Читати далі →Жила-була одна кішечка Міцка, яка жила на вулиці. Жваві та звивисті вулички міста, інші загублені коти чи сміттєві баки були єдиним, що Міцка знала. І саме це було домівкою сірої кішечки. Ну, тобто це не був дім, до якого ми, люди, чи інші домашні тваринки звикли.
Читати далі →За квітковою долиною на зеленому ранчо жила кішка Мія. Пухнаста шоколадно-коричнева і вічно забруднена від бруду і глини. Зазвичай кішечки завжди чисті та охайні. Але Мія була іншою. Вона хотіла бути собакою. Вона намагалася гавкати, ганяти овець на пасовище і вночі охороняти ранчо, тому була постійно брудною.
Читати далі →