Класичні казки та персонажі, які в них з’являються, повинні знати всі діти, перш ніж підуть до школи. Казки для дошкільнят розвивають мову, мислення, увагу та пам’ять, а також несуть у собі моральні уроки. Чи читаєте ви їх перед сном у дитячому садку, чи вдома, ви обов’язково полюбите не одну з них.
Напевно, ви чули, як кує зозуля? «Ку-ку! Ку-ку!» — лунає її голос із зеленого лісу. А чи знаєте ви таємницю цієї пташки? Хоч вона така гарна, зозуля-мама не будує власного гнізда. Вона підкладає своє яєчко у гніздечко інших пташок, а потім полишає його. Ось таке саме сталося з одним маленьким Зозуленям.
Читати далі →
Якось вночі, коли всі спали, зібралася компанія з п’яти гномиків. Вони були не звичайні гномики, а саме ті маленькі бешкетники, які тільки й знають, що пустувати. Тієї ночі їм було особливо нудно, тож вони вирішили влаштувати змагання: хто придумає найкрутішу шкоду, той і виграє.
Читати далі →
В одному селі стояла велика садиба, яку охороняли шість собак. Щороку вони влаштовували собачі змагання — зі стрибків через перешкоди, бігу та інших умінь, у яких пес може показати себе з найкращого боку.
Читати далі →На подвір’ї вночі дув страшний вітер. Рек, пес із подвір’я, вранці обходив усіх звірят і перевіряв, чи не зламав їм хатинки той великий вітер. Його перша стежка привела до поросяток.
Читати далі →Коли заходить сонечко і небо вкриває чорна ковдра, це знак, що слід іти спати. Скрізь тиша, лише іноді десь лунає маленький дзвін, коли з’являється маленька зірочка. Дитячі кімнати згасають, і з них чути рівномірне дихання. Саме в цей момент у вікна дітей починають заглядати маленькі нічні гноми. Це такі срібні чоловічки, які перевіряють дитячі бажання.
Читати далі →Як маленька Ганка крокувала разом з татом з дитячого садка до машини, вона весело наспівувала. Вона вже була велика дошкільниця.
Читати далі →Кожна пора року особлива по-своєму. Наприклад, восени починає падати листя, вітер стає сильнішим і частіше йде дощ. Деякі діти не люблять осінь саме через дощ. Інші ж можуть насолоджуватися цим періодом.
Читати далі →В одному лісі жило багато різних звіряток. Вони разом ходили до лісового дитсадка та школи, після обіду разом бігали по лісі та гралися.
Читати далі →Аделька була маленькою дівчинкою. Найбільше на світі вона любила грати вдома вранці перед обідом, а після обіду йшла в сад, де її чекав друг равлик і чорний кіт. Про що ж ці троє, напевно, розмовляли? Про те, як пройшов їхній день.
Читати далі →Дівчинка на ім’я Анюта мала фантазію на роздачу. Завжди, коли вона не була в школі, вона читала книжки, сповнені див, або дивилася казки про чарівних літаючих фей чи рожевих єдинорогів. Всі ці чарівні істоти вона потім малювала.
Читати далі →У містичному царстві, про яке наш світ навіть не здогадувався, ховалася мальовнича країна чарівних істот. Це магічне царство називалося Арканія. Арканія була країною, де людей ви шукали б марно. Вона була домівкою для дивовижних створінь, чи то жили там чарівні феї, ельфи, або навіть істоти, які є містичними і яких у світі вже дуже мало – чарівні єдинороги.
Читати далі →У густому лісі, окрім різноманітних звіряток, ви могли б натрапити на скромного ведмедика на ім’я Барні. Коричневий ведмедик був відомий по всьому широкому лісі своєю милою та доброю вдачею. Він усіх любив і був найприязнішим ведмедиком, якого ви коли-небудь зустрічали.
Читати далі →Був прекрасний літній день. Сонечко усміхалося нам з блідо-блакитного неба, де не було жодної хмаринки. Це був день, створений для подорожей і нових пригод. І Мілан це знав. Мілан був метеликом з синьо-фіолетовими крильцями.
Читати далі →В одному будинку на околиці маленького села жила допитлива білява дівчинка на ім’я Юлія. Маленька Юлія найбільше у світі любила малювати. Тому вдома у неї було дуже багато фарб і акварелей. Коли у неї було свято, завжди мама чи дідусь з бабусею купували їй різні фарби.
Читати далі →На лузі, повному фіолетових квітів, жила в маленькому будиночку з квітів маленька бджілка на ім’я Маша. Вона була дуже працьовитою і вправною бджілкою. Бджілки дуже працьовиті створіння, які запилюють квіти. Машка мала красиве жовте черевце і веселі чорні вусики. Маша щоранку брала своє маленьке відро і летіла збирати пилок з різноманітних запашних квітучих квітів.
Читати далі →