Могутній лев і король джунглів після ситної їжі ліг і відпочивав. За мить перед його носом пробігла маленька мишка. У ту мить лев прокинувся і сердито заревів, викинув лапу і спіймав мишку. Своєю силою він хотів роздавити її за те, що вона потурбувала його сон. «Зупинись, могутній королю звірів», — пискнула мишка.
Читати далі →
Була зима, скрізь сніг і мороз. Бублик із Зубомилою ліпили сніговика в саду.
— Бублику, ти ж бо труба, — пробурмотіла Зубомила, коли побачила, куди він поставив свого сніговика. — Так татко, мабуть, на роботу не поїде.
Читати далі →
За мотивами італійської народної казки
В одному будиночку жили три бабусі. Одній було шістдесят сім років, другій — сімдесят п’ять, а третій — дев’яносто чотири. У їхньому домі був маленький балкончик, звідки всі троє любили спостерігати, як люди ходять вулицею і що відбувається в місті.
Читати далі →
Наша казка починається зовсім так само, як і будь-яка інша. В одному королівстві жив король зі своєю гарною донькою — принцесою Лоретою. Вони жили там доволі щасливо, доки до королівства не прилетів дракон. Він оселився трохи за містом у печері.
Читати далі →На ставку з’явився паперовий човник. Мушка його помітила й присіла на нього.
— Юху, тепер я капітанка і перепливу цей ставок! — забуркотіла вона.
Це почула Коничка, яка грілася на сонечку зовсім поруч, на березі.
Читати далі →В одному місті блукав маленький песик. Він був породи мопс — такий малий, пухкенький, з коротенькими лапками, кремезним тільцем, короткою мордочкою і великими круглими очима. У нього не було навіть імені, бо він нікому не належав. І ніхто його не хотів. Він блукав містом сам-один.
Читати далі →Жила-була дівчинка на ім’я Стела. Вона мешкала з мамою й татом у гарній квартирі на околиці міста. Щоправда, квартира була не такою вже й гарною. Річ у тім, що Стела мала одну не надто приємну рису — вона зовсім не любила прибирати за собою. Ба більше, дівчинка була страшенно неохайною.
Читати далі →Якось вночі, коли всі спали, зібралася компанія з п’яти гномиків. Вони були не звичайні гномики, а саме ті маленькі бешкетники, які тільки й знають, що пустувати. Тієї ночі їм було особливо нудно, тож вони вирішили влаштувати змагання: хто придумає найкрутішу шкоду, той і виграє.
Читати далі →В одному селі стояла велика садиба, яку охороняли шість собак. Щороку вони влаштовували собачі змагання — зі стрибків через перешкоди, бігу та інших умінь, у яких пес може показати себе з найкращого боку.
Читати далі →Жила-була принцеса, звали її Софія, і вона так любила прикрашатись, щоб усім подобатися. У неї були красиві сукні, гарні сережки, блискуча корона, але найцінніше з усього — це різнокольорові намистини, які вона носила на шиї.
Читати далі →Жили-були колись три сестри. Старшу сестру звали Розинка, і вона страшенно не любила квіти — так сильно, що навіть не хотіла виходити з хатинки надвір. Та це їй мало допомагало, бо середня сестра, Квітка, дуже любила квіти й тягла їх додому в горщиках і ящиках.
Читати далі →В одному королівстві, далеко-далеко, жив ледачий хлопець на ім’я Іванко. Замість того, щоб допомагати вдома батькам, він тільки лежав у ліжку. Він уже був майже дорослим, а все ще хотів, щоб мамочка його годувала, розчісувала й одягала.
Читати далі →Жила-була одна Поштова Машинка. Ця машинка розвозила людям листи та різні пакунки. Вона їздила у спеку, в мороз, під дощем і снігом. Навіть виїжджала, коли була ожеледиця і дороги ковзали, ну… як лід.
Читати далі →В одній казковій країні не знайшлося жодного чаклуна, настільки злого, щоб йому хотілося викрадати й зачаровувати принцес, та й жодного дракона, настільки голодного, щоб він хотів їсти принцес і лицарів.
Читати далі →На подвір’ї вночі дув страшний вітер. Рек, пес із подвір’я, вранці обходив усіх звірят і перевіряв, чи не зламав їм хатинки той великий вітер. Його перша стежка привела до поросяток.
Читати далі →