Навчальні казки, які водночас і розважають, і навчають. Вони в ігровій формі пояснюють дітям світ і роблять їх трохи мудрішими.
У пустелі, залитій сонцем, жили різні тваринки. Чи то великі тваринки, як, наприклад, верблюди з двома горбами, чи то менші, як, наприклад, пустельна лисиця або отруйні слизькі змії. Але там також жила маленька пустельна ящірка, ящірка-хлопчик на ім’я Ріко.
Читати далі →
Кольоровий пан Осінь повільно наближався до кінця. Кольорове листя було розкидане по землі, а осінній вітерець повільно перетворювався на холодний вітер крижаної пані Зими. Сьогоднішній листопадовий день у школі був, однак, іншим, ніж усі інші, сьогодні учні не навчалися і вирішили вирушити на природу.
Читати далі →
Високо на небі нас щоранку вітає наша найяскравіша зірка, яка є найближчою до нас, людей на Землі. Ця зірка не лише пробуджує нас вранці і посилає до нас свої лоскотливі промені, але в теплі пори року, такі як квітуча весна і тепле літо, також приємно зігріває нас або навіть мучить своїми гарячими сонячними променями.
Читати далі →У Страшидрні був прекрасний день. Весна вже стукала у двері, і квіточки розквітали. З’явилися вже білі квітучі страшенки і бубулі, і прокинулися мухи. Це добра новина для всіх зубатих привидів, тому що з них можна приготувати чудовий і дуже смачний муховий пиріг.
Читати далі →Десь за рогом лише трішечки – шукає весняні квіточки маленький кролик.
Читати далі →Чи снився вам коли-небудь якийсь божевільний сон? Тож уявіть, що одного разу про чарівників наснилося вночі Бубіку.
Читати далі →Місто Страшидрно ще покривала шар снігу, який повільно танув, як повільно простягала свої пальчики весна і виганяла холодну зиму геть за пагорби. Того ранку сніг виглядав інакше. Коли зубаті привиди вранці прокинулися, замість білої ковдри вони побачили оранжевий брудний сніг. І тому що привиди звикли лякати людей, а не себе, вони дуже злякалися.
Читати далі →В одному ставку жили жаби. Вони там жили дуже добре, нічого їм не бракувало, і тому почали нудьгувати та вигадувати різні дурниці. Тоді їм спало на думку, що їм потрібен король. Вони негайно почали голосно квакати, щоб привернути увагу бога Діа.
Читати далі →Жив-був один ставочок, і в ньому жили жаби. Жили вони тут спокійним життям, нічого їм не бракувало, тільки влітку їм тут на сонечку було дуже спекотно. Влітку вони ховалися в тіні та в багнюці, ставочок ніколи повністю не висихав. Одного разу влітку було дуже спекотно, але навіть тоді їм залишилася калюжа зі ставочка, куди вони могли сховатися від сонячних променів. А коли потім прийшла літня гроза з дощем, ставочок знову наповнився.
Читати далі →Минуло багато часу з тих пір, як в одному далекому королівстві правив король зі своєю пані. Вони правили мудро, і народ їх любив. Королівській парі все ж не вдавалося зачати дитину.
Читати далі →Колись давно в далекій країні жив бідний хлопчик. Його звали Аладін. Щодня він гуляв ринками серед людей, йому подобався цей гамір, і він любив дивитися на всі ті красиві речі, які там пропонували купці. Але він міг лише дивитися, бо він і його мати були бідні і не могли собі нічого з цього дозволити.
Читати далі →В одному великому королівстві сиділа в замку біля вікна королева і вишивала. Саме була зима, і на вулиці кружляли сніжинки. Зимовий краєвид був чудовий, королева трохи відчинила вікно і виглянула назовні.
Читати далі →Колись давно, далеко в глибокому океані, де вода була дуже чиста і синя, правив підводним світом і морськими людьми король. У підводному світі росли красиві дерева і кольорові квіти. Там також жили красиві тварини і різноманітні риби. Морський народ жив у гармонії.
Читати далі →Одного дня на початку весни мама качка нетерпляче ходила навколо яєць у гнізді і чекала, коли всі її каченята вилупляться. І ось почула перший «хрусь». Одне з жовтеньких каченят пробивалося на світ. І незабаром хруснуло вдруге і втретє. Тільки четверте, найбільше з яєць, все ще нічого. Мама качка ходила навколо нього, клювала його дзьобиком, щоб підштовхнути, але каченяті в яйці ще не хотілося вилуплюватися.
Читати далі →Одного разу жила дівчинка, яку всі називали Червоною Шапочкою, через червону шапочку з бархату, яку вона завжди носила. Вона жила щасливо зі своєю мамою та татом, які її дуже любили, інші також, бо вона була мила і слухняна. У Шапочки була ще одна кохана бабуся, яка жила на краю лісу.
Читати далі →