Жила-була одна лисиця, яка чатувала на маленьких кроликів. Вона була голодна і хотіла їх з’їсти. Але з’явився олень, охоронець лісу, і вигнав лисицю, побивши її своїми рогами. Лисиця втекла від нього, аж добігла до річки. Течія води була досить сильна, але коли вона озирнулася, побачила за собою оленя, що мчав на неї. Без подальших вагань вона стрибнула у воду і почала плисти на інший берег.
Читати далі →
Зайці дуже пугливі створіння. Достатньо зашелестіти, і вони вже налякано мчать у безпеку. Іноді їх лякає навіть власна тінь. Вони бояться, щоб їх не з’їли або не впіймав мисливець.
Читати далі →
В одному озерці жила жаба. Вона була справді велика, більша за всіх жаб навколо. Тому вона думала, що є найбільшою у світі. Вона також часто хвалилася і вихвалялася, що не існує нікого хто більший за неї.
Читати далі →
В одному селі жила одна жаба. Вона жила в колодязі, глибокому і холодному, але вважала його своїм замком. Тут жаба стрибала і плескалася, а ввечері голосно квакала. Вона була тут сама, але була абсолютно щаслива. Вона не могла зрозуміти, чому інші тварини не хочуть жити в колодязі. Тому жаба часто насміхалася з них і хвалилася, що ніхто не має кращого житла, ніж вона. Цього не розуміли інші тварини. Невже хтось із них хотів би жити сам у холодному і темному колодязі?
Читати далі →Колись давно в далекій країні жив бідний хлопчик. Його звали Аладін. Щодня він гуляв ринками серед людей, йому подобався цей гамір, і він любив дивитися на всі ті красиві речі, які там пропонували купці. Але він міг лише дивитися, бо він і його мати були бідні і не могли собі нічого з цього дозволити.
Читати далі →В одному ставку жила жаба, яка знала тільки свій ставок і кілька калюж. Але вона вміла чудово розповідати, де всюди була, що все бачила і що все вміє. Вона розповідала це так переконливо, що ті, хто її не знав, легко вірили, що вона каже правду.
Читати далі →Жила-була одна дівчинка, яка мала золоті волосся. Тому всі її називали Златовласка. Дівчинка часто ходила до лісу за грибами, малиною та полуницею. Одного разу вона зайшла далеко і заблукала. Вона довго ходила і все не могла знайти правильний шлях додому. Вона тільки заглибилася в ліс.
Читати далі →В одному лісі жила лисиця. Вона мала там свою нору і не мала проблем з їжею. Єдине, що псувало їй життя, були мисливці. Час від часу в лісі відбувалося полювання, і всі тварини шукали притулок.
Читати далі →Маша та ведмідь вирушили до лісу, щоб послухати, як чудово співають пташки. Ведмідь хотів навчити Машу, як розпізнавати пташок за їхнім співом. Вони сіли на камінь, прогрітий сонечком, та слухали.
Читати далі →Одного дня пані Зайчиха попросила Машу та ведмедя, чи не могли б вони приглянути за двома маленькими бешкетниками – маленькими зайчиками, які спокійно спали в колясці. Маша та ведмідь погодилися. Це буде легко, адже вони сплять. А до того часу, як вони прокинуться, їхня мама повернеться з покупок.
Читати далі →Того дня в Маші було свято. Вона отримала від мами чудову каблучку з кольоровим камінцем. Вона дуже їй сподобалася, і вона одразу пішла показати її ведмедеві.
“Привіт ведмедю, подивись,” показувала Маша свою нову прикрасу, яка на сонці гарно блищала.
Читати далі →Була тепла осінь, сонечко світило, і Маша з ведмедем пішли грати в ліс.
Влаштуємо”змагання,” запропонувала Маша. “Хто першим добіжить до того великого пенька, той виграв.”
Читати далі →Була колись одна дівчинка, яку звали Маша. Вона жила на околиці лісу в єдиному будинку далеко, далеко. Тому їй було сумно, що там не має друзів. Проте вона все одно вміла радіти,тому що мала біля себе, навіть звірятам на подвір’ї.
Читати далі →