Традиційні казки — це чудові казкові теми, які люблять діти та їхні батьки вже сотні років. Можливо, лише трохи оновиться мовна форма, але Богданчик завжди дозволить покататися на хвостику, а Іванка відламає пряник. Традиційним у казках є і щасливий кінець!
Жив-був у маленькій хатині на околиці села хлопчик на ім’я Любомир. Не мав він уже татуся, а лише кохану маму, яка в останні місяці важко захворіла. Їй було так погано, що вона ледве підводилась з ліжка. А у Любомира не було золота, щоб покликати до неї лікаря.
Читати далі →
Колись-давно жив один бідний селянин. Відчувши, що смерть близька, він покликав своїх синів — старшого Петра й молодшого Яна. «Сини мої, — сказав він. — Все моє багатство я залишаю вам. Тобі, Петре, — нашу хата з городом. Тобі ж, Яне, — мого вірний кіня Ворона. Більше в мене нічого немає».
Читати далі →
Пішов якось старець прогулятися до річки і почув крик. У річці тонув купець, кричав про допомогу і не міг дістатися до берега. Старець поспішив, взяв довгу гілку і допоміг купцеві вибратися з води. Купець не знав, як віддячити старцеві, тож запросив його до себе додому в місто, пригостив його і подарував йому шматок золота великий, як кінська голова.
Читати далі →
Колись давно, за сімома горами, правив могутній король. Очікуючи народження сина, він прагнув знати все наперед. Не довіряючи придворним астрологам, він вирушив у далеку дорогу — до табору вільного народу, якому приписували дар передбачення.
Читати далі →В одному королівстві жив молодий принц Євген, чиєю головною рисою була невгамовна цікавість. Йому треба було зазирнути в кожну щілину, під кожний килим і дізнатися, про що шепотіли слуги.
Читати далі →Усим у нашому світі керує Сонце. Воно — велике золоте серце неба, що дарує нам день, тепло та життя. Але мало хто знає, що у Сонця, в його палаючому замку за сьома хмарами, було десять доньок.
Читати далі →Колись-давно у чарівному королівстві правила королева Ірина. Вона була такою білою, наче перший сніг, і саме цього найбільше боялася втратити. Королева ненавиділа сонце. Вона вважала, що його промені — це пензлі, якими природа розмальовує селян у темні, грубі кольори праці.
Читати далі →Був прекрасний літній день, і лисичка, яка щойно поласувала сімома молодими воронятами, почувалася задоволеною і повною енергії. Вона вирішила трохи порозважатися на залитій сонцем галявині. Стрибала, крутилася навколо і під час одного кувирка випадково побачила в траві маленького равлика, який повільно повз по вологому стеблині.
Читати далі →Жив-був у своєму королівстві король на ім’я Антоній. Він дуже любив мандрувати далекими землями й привозити звідти дива: співочі скриньки, що розповідали легенди, міцні мечі, що не піддавалися іржі, та книги, написані на кленовому листі.
Читати далі →В одній бідній хатині жила добра мати зі своїм сином. Життя їм не посміхалося, тож часто не було навіть тарілки теплої юшки. Одного дня в печі згоріло останнє полінце, і жінка попросила сина піти до лісу по дрівця. Хлопець не вагався і одразу вирушив у путь.
Читати далі →Жив у селі юнак на ім’я Михайло. Красивий, сильний, мудрий не по роках і мав руки, які вміли все. Любили його люди, а найбільше — дівчина Катря, дочка крамаря. Та крамарь, людина пихата та зла, тільки скривився, дізнавшись про їхнє кохання.
Читати далі →Чи знаєте ви ті старі казки, де сміливий Левко або Івасик вирушає у світ, щоб перемогти змія та врятувати принцесу? Саме такі казки завжди розповідала своїм онукам бабуся. Всі слухали, затамувавши подих, лише одна дівчинка насуплювала брови. Це була найменша онука — Гануся.
Читати далі →Колись у далекому королівстві жив пастух Іван. І славився він не силою великою і не багатством, а однією дивовижною рисою — він нічого не боявся. Здавалося, що саме поняття «страх» йому невідоме.
Читати далі →Колись давно, посеред розлогих лісів і лук, стояв прекрасний палац із вежами, що здіймалися аж до хмар. У ньому жив молодий принц, чия душа прагнула лише одного — знайти справжню принцесу, яка поділилася б із ним життям.
Читати далі →Жило колись королівство, оточене лісами та ставками, де мешкав молодий лицар на ім’я Володимир. Він мав добре серце, любив природу і часто мандрував краєм, щоб очистити думки та слухати спів птахів.
Читати далі →