Колись давно, далеко в глибокому океані, де вода була дуже чиста і синя, правив підводним світом і морськими людьми король. У підводному світі росли красиві дерева і кольорові квіти. Там також жили красиві тварини і різноманітні риби. Морський народ жив у гармонії.
Читати далі →
Одного дня на початку весни мама качка нетерпляче ходила навколо яєць у гнізді і чекала, коли всі її каченята вилупляться. І ось почула перший «хрусь». Одне з жовтеньких каченят пробивалося на світ. І незабаром хруснуло вдруге і втретє. Тільки четверте, найбільше з яєць, все ще нічого. Мама качка ходила навколо нього, клювала його дзьобиком, щоб підштовхнути, але каченяті в яйці ще не хотілося вилуплюватися.
Читати далі →
В одному простому будинку жила мати з двома дочками. Олена була її рідною, а Марія – нерідною. Олена не хотіла працювати, цілими днями лише ледарювала і мріяла про те, як за нею прийде багатий наречений. Але Марія була зовсім іншою. Вона виконувала всю роботу в домі, і все їй вдавалося. Крім того, з кожним днем вона ставала все красивішою. І її мачуха зрозуміла, що з такою красою жоден наречений не прийде за її Оленкою. Кожен захоче Марію. Вона повинна якось позбутися Марії …
Читати далі →
Маша та ведмідь вирушили до лісу, щоб послухати, як чудово співають пташки. Ведмідь хотів навчити Машу, як розпізнавати пташок за їхнім співом. Вони сіли на камінь, прогрітий сонечком, та слухали.
Читати далі →Одного дня пані Зайчиха попросила Машу та ведмедя, чи не могли б вони приглянути за двома маленькими бешкетниками – маленькими зайчиками, які спокійно спали в колясці. Маша та ведмідь погодилися. Це буде легко, адже вони сплять. А до того часу, як вони прокинуться, їхня мама повернеться з покупок.
Читати далі →Того дня в Маші було свято. Вона отримала від мами чудову каблучку з кольоровим камінцем. Вона дуже їй сподобалася, і вона одразу пішла показати її ведмедеві.
“Привіт ведмедю, подивись,” показувала Маша свою нову прикрасу, яка на сонці гарно блищала.
Читати далі →Була тепла осінь, сонечко світило, і Маша з ведмедем пішли грати в ліс.
Влаштуємо”змагання,” запропонувала Маша. “Хто першим добіжить до того великого пенька, той виграв.”
Читати далі →Якщо вночі подивитися на небо, можна побачити прекрасні мерехтливі вогники. Однак це не звичайні вогники, бо над нами високо є море, сповнене зірок. Ці вогники — чарівні зірки, які спостерігають за нами з космосу.
Читати далі →За горами й долинами височів великий замок. У замку правив старий і могутній король Догориніс, який там жив зі своєю прекрасною донькою Катериною. Саме це незвичайне ім’я багато що говорило про короля. Могутній король був дуже зарозумілим і завжди ходив з носом догори, зверхньо на всіх дивлячись. А це не зовсім гарна риса. Усі боялися його – і люди, що жили біля замку, і королівські кухарі з радниками, і навіть веселий замковий блазень.
Читати далі →Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте прекрасну принцесу Катерину, яка жила в замку разом зі своїм батьком, могутнім і пихатим королем Догориносом. Однак принцеса знала про доброту її батька і дуже хотіла розтопити його замерзле серце. Вона не хотіла, щоб усі в замку боялися його., і знала, що має це змінити.
Читати далі →Жив-був маленький хлопчик на ім’я Іванко. Більш за все на світі білявий хлопчик полюбляв казки – головним чином ті, які мама розповідала йому щовечора перед сном. Одного разу Іванко слухняно лежав у своєму ліжечку, накрившись з головою теплою ковдрою, і слухав чарівну казку на ніч, яку мама розповідала йому.
Читати далі →Жив собі бідний селянин, який мав купу дітей. Вже не мав, кого б у селі попросити, щоб став хрещеним батьком його останнього, щойно народженого сина. Тож вирішив, що сяде біля дороги і першого, хто туди пройде, попросить, щоб став хрещеним батьком його синочка.
Читати далі →На околиці маленького села жила бідна вдова зі своєю донькою в хатці з глиняним дахом та кількома курками. Вони мали дуже мало: крім скромної хатинки над головою та кількох курей не було нічого. Вони зазвичай їли те, що мати набрала в лісі влітку, і грошей було тільки ті, які донька заробляла, продаючи яйця на ринку. За ці гроші вони могли купити хоча б хліб та теплі черевики на зиму.
Читати далі →Одного разу жила дівчинка, яку всі називали Червоною Шапочкою, через червону шапочку з бархату, яку вона завжди носила. Вона жила щасливо зі своєю мамою та татом, які її дуже любили, інші також, бо вона була мила і слухняна. У Шапочки була ще одна кохана бабуся, яка жила на краю лісу.
Читати далі →У давні часи бідність володіла усім світом. Навіть у маленькій хатині біля лісу жив батько зі своїми дітьми, Павлом і Мар’янкою. Разом із ними там жила друга дружина батька, мачуха, яка не дуже любила дітей. Вона постійно на них лаяла, кажучи, що вона сама має мало, і що немає сенсу годувати ще двох голодних дітей.
Читати далі →