Колись у далекому королівстві жив пастух Іван. І славився він не силою великою і не багатством, а однією дивовижною рисою — він нічого не боявся. Здавалося, що саме поняття «страх» йому невідоме.
Читати далі →Про печеру страху та відважного Івана
Принцеса на горошині
Колись давно, посеред розлогих лісів і лук, стояв прекрасний палац із вежами, що здіймалися аж до хмар. У ньому жив молодий принц, чия душа прагнула лише одного — знайти справжню принцесу, яка поділилася б із ним життям.
Читати далі →Крокодил Нікі
У теплому джунглях біля великої ріки жив маленький крокодил на ім’я Нікі. Крокодил мав лускате зелене тіло і великий рот. Багато тварин у джунглях боялися його саме через це і уникали ріки, в якій він жив. Він, однак, любив усміхатися, але інші тварини боялися його великих зубів, і саме тому у нього було мало друзів.
Читати далі →Переплутана казка
Наша казка починається зовсім так само, як і будь-яка інша. В одному королівстві жив король зі своєю гарною донькою — принцесою Лоретою. Вони жили там доволі щасливо, доки до королівства не прилетів дракон. Він оселився трохи за містом у печері.
Читати далі →Чортеня Шкряботик на уроках плавання
Знаєте, у червні навчальний рік закінчують не тільки звичайні школярі. Його завершують і маленькі чортенята! Авжеж. Вони теж ходять до своєї дивної школи де вчаться бешкетувати, задиратися та загалом вести себе зухвало.
Читати далі →Стоніжка Йожка
Жила-була одна стоніжка Йожка. Ця маленька стоніжка жила на прекрасній галявині під великим деревом, де з пелюсток квітів створила собі маленький будиночок. А ви знаєте, чому стоножку називають стоножкою? Ну звісно, тому що у неї багато маленьких ніжок, деякі з них мають навіть сто!
Читати далі →Обміняні табелі
Чи знали ви, що в останній день школи табелі отримують не тільки школярі? Їх з нетерпінням (або страхом) чекають і в Лісовій школі! Авжеж! Під найвищою ялиною збирається цілий клас: хитрі лисичата, метушливі білочки, сором’язливі зайчата, і, навіть, велетень-кабанчик.
Читати далі →Про паперовий човник, мушку та коничку-стрибунку
На ставку з’явився паперовий човник. Мушка його помітила й присіла на нього.
— Юху, тепер я капітанка і перепливу цей ставок! — забуркотіла вона.
Це почула Коничка, яка грілася на сонечку зовсім поруч, на березі.
Читати далі →Як Зозуленя свою маму шукало
Напевно, ви чули, як кує зозуля? «Ку-ку! Ку-ку!» — лунає її голос із зеленого лісу. А чи знаєте ви таємницю цієї пташки? Хоч вона така гарна, зозуля-мама не будує власного гнізда. Вона підкладає своє яєчко у гніздечко інших пташок, а потім полишає його. Ось таке саме сталося з одним маленьким Зозуленям.
Читати далі →Лебедина панна
Жило колись королівство, оточене лісами та ставками, де мешкав молодий лицар на ім’я Володимир. Він мав добре серце, любив природу і часто мандрував краєм, щоб очистити думки та слухати спів птахів.
Читати далі →Про нещасного песика-мопсика
В одному місті блукав маленький песик. Він був породи мопс — такий малий, пухкенький, з коротенькими лапками, кремезним тільцем, короткою мордочкою і великими круглими очима. У нього не було навіть імені, бо він нікому не належав. І ніхто його не хотів. Він блукав містом сам-один.
Читати далі →Про рослину, яка зцілила всі рани
У давні-прадавні часи правив у своєму королівстві молодий король Славомир. Люди любили його за мудрість та справедливість, але сам король носив у серці тиху тугу: ні з одною принцесою чи королівною не знаходив він того тепла та розуміння, яких прагнула його душа.
Читати далі →Піноккіо
Жив-був один різьбяр. Звали його Дмитро, і він виготовляв ляльки. Він був самотній і дуже мріяв мати сина. Одного дня йому вдалося вирізати дуже гарного дерев’яного хлопчика. Він назвав ляльку Піноккіо.
Читати далі →Крокодил Рекс
На краю джунглів, де дерева сягали до неба, а ріки ховалися між деревами, жив крокодил на ім’я Рекс. Він не жив прямо в джунглях, але його домом були саме ріка і болото, які були на краю густих джунглів. На відміну від більшості крокодилів, хижаків, Рекс був дуже дружелюбним.
Читати далі →Про дівчинку, яка не хотіла прибирати за собою
Жила-була дівчинка на ім’я Стела. Вона мешкала з мамою й татом у гарній квартирі на околиці міста. Щоправда, квартира була не такою вже й гарною. Річ у тім, що Стела мала одну не надто приємну рису — вона зовсім не любила прибирати за собою. Ба більше, дівчинка була страшенно неохайною.
Читати далі →