Жив-був у затишній, глибокій норі маленький зайченя на ім’я Вушко. Жив він разом із матусею, татусем, трьома братиками і чотирма сестричками. Життя було веселе та галасливе, але Вушко був найбільшим непосидою. Часто через його витівки мама хмурила брови та хваталася за серце.
Читати далі →
Багато років тому жив один цісар, який надто дбав про свій зовнішній вигляд. Він любив носити найрозкішніші костюми і прогулюватися по своєму королівству. На кожну годину дня у нього був новий каптан, і він часто й охоче хвалився своїм одягом.
Читати далі →
Був останній літній день, і дівчинка на ім’я Ребека була трохи сумна через закінчення канікул. Вона не хотіла, щоб канікули, сповнені розваг, закінчилися. Наступного дня починається школа, і довгі сонячні дні гри на вулиці з друзями чи пустощів у басейні закінчуються.
Читати далі →
Максимко був справжнім королем пригод і бешкетування. Що б він не вигадав — вся вулиця миттєво ставала частиною його авантюри.
Читати далі →
Мілана ходила в 6-Б клас. Надворі стояв жовтень, а в школі оголосили цікаву подію — «Свято гарбузів». У п’ятницю після уроків учні з батьками мали майструвати поробки з цих помаранчевих велетнів. Найгарнішого визнають переможцем конкурсу та нагородять «Золотою насіниною».
Читати далі →
Літо повільно змінило панну весну, і дітям щойно почалися літні канікули. Вулиці були повні сонячних променів, дитячого сміху та радості з нагоди закінчення навчального року. На вулицях були відкриті й маленькі кіоски, які діти найбільше любили. Ви знаєте, що в них продавали?
Читати далі →
Жив-був у величному замку принц на ім’я Борислав. На вигляд — звичайний принц: благородні риси обличчя, мудрий погляд, добре серце. Але була в нього одна особливість: він не говорив.
Читати далі →
Жила-була в прекрасній країні принцеса на ім’я Радослава. Була вона розумна та добра. Закохалася вона в благородного лицаря Святогора із сусіднього королівства, і кохання те було взаємним.
Читати далі →
Давним-давно в одному королівстві правив старий король, і була в нього прекрасна донечка, про яку говорили люди по всьому королівству. Принцеса насолоджувалася своєю молодістю та красою, співала і веселилася зі своїми друзями в королівському саду.
Читати далі →
Жив-був у чарівній вежі хлопчик на ім’я Всеволод. Він був сином наймудрішого чарівника у всій країні, і тому звик, що всі його бажання виконуються миттєво. Якщо ж щось йшло не по-його — починалася така буря, що здавалося, наче всі вітри світу зібралися на його подвірʼї.
Читати далі →
Жив-був у маленькій хатині на околиці села хлопчик на ім’я Любомир. Не мав він уже татуся, а лише кохану маму, яка в останні місяці важко захворіла. Їй було так погано, що вона ледве підводилась з ліжка. А у Любомира не було золота, щоб покликати до неї лікаря.
Читати далі →
У самому серці Чорного лісу, у хиткій хатинці на курячих ніжках, жила відьма на ім’я Ведана. Зовні вона була ідеальною відьмою: кривий ніс, пасма сивого волосся, що звисали з-під конусоподібного капелюха, і навіть бородавка над губами. Та ось біда — характером вона не вийшла.
Читати далі →
Колись-давно жив один бідний селянин. Відчувши, що смерть близька, він покликав своїх синів — старшого Петра й молодшого Яна. «Сини мої, — сказав він. — Все моє багатство я залишаю вам. Тобі, Петре, — нашу хата з городом. Тобі ж, Яне, — мого вірний кіня Ворона. Більше в мене нічого немає».
Читати далі →
Пес Бадді обожнював літо. Це був час довгих прогулянок у парку, кидання палички допізна та ніжних пестощів від свого найкращого друга — хлопчика на ім’я Максим. Усі літо Максим був завжди поруч.
Читати далі →
Христинка обожнювала школу. Ще в серпні вона з гордістю розкладала в новому портфелі чистенькі зошити та гострі олівці. Вона любила процес навчання: шурхіт сторінок, розв’язання завдань, задоволення від знайденої відповіді. Але одного дня на уроці української мови сталося незрозуміле.
Читати далі →