Гей, гей, школа кличе! Діти, не бійтеся, у наших казкових класах ми вчимося із задоволенням. Усі діти (і не тільки діти) переживають у шкільних класах справжні навчальні пригоди. Приходьте до нас на заняття, ви обов’язково навчитеся чомусь цікавому разом з нами.
Чи знаєте ви, що в Королівській академії є ті самі уроки, що й у звичайній школі? Принцеса Зоряна була зразковою ученицею: вона могла назвати всі річки на карті, розв’язати складну математичну задачу та заспівати арію з королівської опери. Але був один предмет, що наводив на неї жах — фізкультура. А точніше — одне спортивне спорядження: гімнастичні бруси.
Читати далі →
Чи знаєте ви, що в самій глибині пекельної школи, де викладають мистецтво залякування та основи створення дрібних пакостей, є звичайні уроки? Математика, природознавство і навіть… музика! От саме з музикою у маленького чортеняти Шкряботика була справжня біда.
Читати далі →
Під час літніх канікулах Ярослав гостював у дідуся та бабусі. Вони мешкали у великому старовинному будинку на околиці міста з високими стелями, скрипучими сходами та цілим лабіринтом кімнат, що, здавалося, приховували безліч таємниць. Найцікавішим для хлопця був третій поверх, куди рідко хто піднімався.
Читати далі →В одному королівстві жив молодий принц Євген, чиєю головною рисою була невгамовна цікавість. Йому треба було зазирнути в кожну щілину, під кожний килим і дізнатися, про що шепотіли слуги.
Читати далі →Чи знаєте ви ті старі казки, де сміливий Левко або Івасик вирушає у світ, щоб перемогти змія та врятувати принцесу? Саме такі казки завжди розповідала своїм онукам бабуся. Всі слухали, затамувавши подих, лише одна дівчинка насуплювала брови. Це була найменша онука — Гануся.
Читати далі →За мотивами італійської народної казки
В одному будиночку жили три бабусі. Одній було шістдесят сім років, другій — сімдесят п’ять, а третій — дев’яносто чотири. У їхньому домі був маленький балкончик, звідки всі троє любили спостерігати, як люди ходять вулицею і що відбувається в місті.
Читати далі →Колись у далекому королівстві жив пастух Іван. І славився він не силою великою і не багатством, а однією дивовижною рисою — він нічого не боявся. Здавалося, що саме поняття «страх» йому невідоме.
Читати далі →Наша казка починається зовсім так само, як і будь-яка інша. В одному королівстві жив король зі своєю гарною донькою — принцесою Лоретою. Вони жили там доволі щасливо, доки до королівства не прилетів дракон. Він оселився трохи за містом у печері.
Читати далі →Знаєте, у червні навчальний рік закінчують не тільки звичайні школярі. Його завершують і маленькі чортенята! Авжеж. Вони теж ходять до своєї дивної школи де вчаться бешкетувати, задиратися та загалом вести себе зухвало.
Читати далі →У давні-прадавні часи правив у своєму королівстві молодий король Славомир. Люди любили його за мудрість та справедливість, але сам король носив у серці тиху тугу: ні з одною принцесою чи королівною не знаходив він того тепла та розуміння, яких прагнула його душа.
Читати далі →Жила-була дівчинка на ім’я Стела. Вона мешкала з мамою й татом у гарній квартирі на околиці міста. Щоправда, квартира була не такою вже й гарною. Річ у тім, що Стела мала одну не надто приємну рису — вона зовсім не любила прибирати за собою. Ба більше, дівчинка була страшенно неохайною.
Читати далі →Жили-були колись три сестри. Старшу сестру звали Розинка, і вона страшенно не любила квіти — так сильно, що навіть не хотіла виходити з хатинки надвір. Та це їй мало допомагало, бо середня сестра, Квітка, дуже любила квіти й тягла їх додому в горщиках і ящиках.
Читати далі →Жив колись один хлопчик на ім’я Павлик. Він жив зі своєю мамою, старшим братом і сестрою в маленькому будиночку. Була в нього одна річ, яку він любив понад усе – стара червона ковдра. Він носив її всюди з собою.
Читати далі →В одній казковій країні не знайшлося жодного чаклуна, настільки злого, щоб йому хотілося викрадати й зачаровувати принцес, та й жодного дракона, настільки голодного, щоб він хотів їсти принцес і лицарів.
Читати далі →Було холодне грудневе ранок, і школа повільно наближалася до кінця. Було незадовго до початку канікул, і школи перетворювалися на чарівні різдвяні пейзажі.
Читати далі →