Гей, гей, школа кличе! Діти, не бійтеся, у наших казкових класах ми вчимося із задоволенням. Усі діти (і не тільки діти) переживають у шкільних класах справжні навчальні пригоди. Приходьте до нас на заняття, ви обов’язково навчитеся чомусь цікавому разом з нами.
Колись давно жив один молодий чоловік на ім’я Василь, який працював шевцем. Це було поважне ремесло, і в їхній родині кожен був шевцем. Так само як його батько, молодий Василь цінував цю професію і працював старанно. Василь був хлопцем з добрим серцем, хоча його батько був дуже суворий до нього, і часто йому доводилося працювати до пізньої ночі. Їхнє взуттєве виробництво було відоме по всьому краю, хоча вони не були багатіями.
Читати далі →
Діти, ви, напевно, пам’ятаєте молодого шевця Василя, який жив у селищі під замком. Він працював шевцем, як і вся його родина, хоча сам мріяв бути хоробрим лицарем у замку, який буде захищати короля та його прекрасну дочку, принцесу Анну. Однак він боявся свого суворого батька.
Читати далі →
Жили-були три брати, принци, які жили зі своїм батьком у замку. Кожен був, однак, інший і не дуже добре розуміли один одного. І саме це дуже турбувало короля, їхнього батька. Перший брат, найстарший принц Адам, був дуже хоробрий і відважний, вигравав одну битву за іншою і нічого не боявся. Другий брат був принц Матвій, він однак, не використовував силу, як його брат Адам, а розум.
Читати далі →Дорогі діти, ви, напевно, пам’ятаєте історію про трьох братів – принців, які живуть разом зі своїм батьком, старим королем, у замку. Принц Адам був найстаршим з братів і був дуже хоробрим і відважним. Принц Матвій був дуже мудрим і всі свої відповіді шукав у книжках, які його багато чого навчили.
Читати далі →Посеред глибокого лісу було дивне житло. Воно було побудоване на верхівці дерева, тому його мало хто бачив. У ньому жив розбійник Карл. Він був добрим. Він здебільшого лише стежив за перехожими і грабував лише тих, хто мав надлишок грошей, не хотів ділитися і егоїстично ховав їх для себе.
Читати далі →Роза і Ліза були двома нерозлучними дівчатками. Вони були як день і ніч, як вода і вогонь. Такі різні, але все ж такі близькі один одному. Роза мала довге руде волосся, як полум’я, і очі чорні, як вуглинки. Ліза була дівчинка зі світлим коротким волоссям і очима зеленими, як у кішки. Обидві дівчинки робили все разом.
Читати далі →У чорному лісі далеко між скелями жив розбійник. Він мав довгу заплетену бороду, на голові розірваний капелюх, а під ним стирчало кошлате чорне волосся. Він жив біля найвищих скель у прихованій печері. Він не був злим, просто нічого іншого, крім грабунку, не знав.
Читати далі →Вже був кінець лютого і зима повільно закінчувалася. Проте вранці на траві з’являвся іній, а на тротуарах замерзлі калюжі. На деревах жодного листя, а трава без жодного сліду свіжої зелені. Весна поки що не збиралася приходити, справжнього снігу ніде, зате морозці прикрашали природу навколо.
Читати далі →Трохи часу минає, поки весна переможе зиму. Сонечко ще буває кострубатим і не гріє так, щоб усіх зігріти. Травичка не зеленіє, вона ще покрита залишками снігу. Місцями навіть морози. Багато дітей мріють з першими сонячними променями бігати надворі лише в кофті та спортивних штанах. Куртки та шапки залишають вдома, бо сподіваються і вірять, що ці кілька променів їх зігріють. Але це не так.
Читати далі →У найглибшому лісі, повному моху, дерев і папороті, жив маленький домовичок. Він був маленький як грибочок, носив зелену гостроверху шапочку, а обличчя в нього було завжди червоне. Він був дуже добрий і завжди усміхався. Усі звірятка його любили. А тому що він завжди був веселий і радів усьому, усі його називали Радованко.
Читати далі →Якщо вночі подивитися на небо, можна побачити прекрасні мерехтливі вогники. Однак це не звичайні вогники, бо над нами високо є море, сповнене зірок. Ці вогники — чарівні зірки, які спостерігають за нами з космосу.
Читати далі →Далеко за селом біля лісів та великих полів стояла прекрасна ферма. Там жила дівчинка Мія зі своєю мамою. На фермі жило багато тварин. Овець, кіз, корів і також один кінь. Це був коник, найкращий друг Мії. Мія з мамою доглядали за всіма тваринами і дуже їх любили, але з конем було інакше.
Читати далі →Жив-був маленький хлопчик на ім’я Іванко. Більш за все на світі білявий хлопчик полюбляв казки – головним чином ті, які мама розповідала йому щовечора перед сном. Одного разу Іванко слухняно лежав у своєму ліжечку, накрившись з головою теплою ковдрою, і слухав чарівну казку на ніч, яку мама розповідала йому.
Читати далі →Як і щороку, цей день знову наближався… Це був грандіозний день – День матері! Однак маленька Юля ще не знала, чим здивує свою маму цього року. Минулого року вони з татом виготовили троянди з паперу. «Але це вже буде не те…» — подумала маленька темноволоса дівчинка. Тепер вона вже велика і сама має зробити для мами щось особливе!
Читати далі →За горами й долинами знаходилося маленьке село. Мешкали в ньому люди, чиї серця давно полишила любов – за винятком хлопчика Дмитрика, який жив з мамою в хатинці біля лісу. Вони не були багатими, але саме любов робила їхню родину міцною. Дмитрик був хлопчиком з добрим серцем, який віддано допомагав матері в пекарні.
Читати далі →