Пацик був красивий пухнастий котик і друг усіх тваринок. Він жив у будиночку зі своїми господарями, які давали йому самі смаколики. Вдень він гуляв по дахах, деревах або просто блукав. Одного разу під дахом його будинку оселилися горобці. Спочатку вони боялися Пацика, але зрештою зрозуміли, що це добрий котик, і подружилися з ним. Про це ти міг прочитати в казці Котик Пацик і горобчик.
Читати далі →
У будиночку за лісом жив хлопчик на ім’я Даніель. Ліс, що простягався за будинком хлопчика, був чарівним.
Читати далі →
Існує будинок, у якому живуть лише песики. Люди приходять туди, щоб піклуватися про них. Вони дають їм їжу, доглядають за ними та гладять. Там живуть песики, які не мають свого господаря. Вони покинуті. Щоб їм не доводилося блукати, вони живуть саме в такому притулку, де про них піклуються. Іноді хтось заходить до будинку для собак, вибирає покинутого песика і забирає його додому. Так зробили і Аня з її мамою.
Читати далі →
За зеленим долом у мальованому селі живе кілька дітей. Усі вони люблять одну гру. Футбол. Щодня всі б’ють по м’ячу, пробують фінти, передачі, але головне – вчаться співпрацювати і бути командними гравцями. Футбол – це не лише бити по м’ячу і забивати удари, це про команду. Про те, що гравці повинні навчитися покладатися один на одного і передавати м’яч. У цьому переконалися і діти з мальованого села. Це сталося нещодавно восени.
Читати далі →Глибоко в лісі, там, де дерева так густо ростуть, що створюють чорну темряву, є маленький ставок. Його поверхня лише іноді мерехтить у світлі місяця. Навколо нього темрява. Ніхто з людей до нього не ходить. Кожного вечора біля нього з’являються феї. Вони танцюють навколо нього, ніжно занурюючи свої босі ноги, і їхній слабкий хихотливий голос розноситься по всьому лісу, ніби пливе за вітром.
Читати далі →Коли небо темніє і на ньому замість сонця з’являється місяць, починається ніч. Але коли місяць виглядає як куля, це повний місяць. Кажуть, що коли повний місяць, відбуваються дивні речі. Ніби місяць має особливу силу, чарівну.
Читати далі →Запах може багато нагадати. Коли ти вдихаєш аромат спеченого пирога, можливо, згадаєш недільний день у бабусі, яка так любила пекти. Коли ти вдихаєш аромат квітів, можливо, згадаєш маму, яка так любила ставити квіти у вазу на вікні. Різні запахи означають різні спогади. У цьому переконалася і маленька білочка Яна.
Читати далі →На червоному даху за високим димарем жив кіт Пацик. У нього була пухнаста срібляста шубка і ласий язичок. Пацик ніколи не з’їв жодної миші, ні пташки, ні жодної іншої тварини. Він був з ними друзями. Він любив інші ласощі. Він ходив до будиночка до своїх людей за ковбасками, сальцем і молоком.
Читати далі →Катерина і Максим – близнюки. Вони народилися в один день і в одну годину. Вони дуже любили одне одного і завжди все робили разом. Навіть ввечері лягали спати в один і той же час. Кожного разу, коли темніло і Катя з Максимом залазили в ліжко, мама приходила до їхньої кімнати, сідала біля них і розповідала казку.
Читати далі →Далеко звідси, в одній африканській країні, жило кілька тварин. Усі жили гарно разом. Допомагали один одному. Це була одна велика тваринна родина. Завжди ввечері всі тварини збиралися біля одного великого водопою. Це такий ніби менший ставок, де тварини п’ють і освіжаються. І при цьому завжди разом розмовляють.
Читати далі →Далеко в глибокому морі стоїть прекрасне водне королівство. У ньому живуть король, королева та їхні двоє дітей. Принц і принцеса. Хлопчик на ім’я Коралик постійно десь плаває. Не може всидіти на місці. Він ще не має королівських обов’язків, тому плаває морем, грається з рибами та відкриває нові куточки під водою.
Читати далі →«Вже?» «Ні, ще ні.» «А тепер?» «Ще зачекай.» «Так тепер?» «Вже готуйся. Так тепер!» І в ту мить дельфін Філіп вистрибнув з води і відразу ж знову головою занурився в розбурхані морські хвилі. І ще раз, і ще раз. Хвилі йшли прямо назустріч, і дельфін Філіп почувався як птах.
Читати далі →У вербовій долині був великий ставок. У ньому жило багато риб. Коропи і соми. Одного разу в неділю у ставку мала відбутися велика подія. Мали вилупитися маленькі коропчики. Інші рибки не могли дочекатися. Вони раділи, коли з’являться перші ікринки. А коли вони трохи набухнуть і виростуть, з них будуть молоді коропчики. Рибки потім покажуть їм весь ставок і будуть з ними гратися.
Читати далі →«Апчхи!» пролунало в лісі. Це було таке сильне чхання, що дерева затряслися. «Апчхи!» через мить пролунало ще голосніше. «Апчхи!» прогриміло втретє. Чхання було таке сильне, що білки попадали з дерев. «Що це? Хто це? Що відбувається?» щебетали пташки, збентежено літали над деревами і дивувалися, як чхання трясе весь ліс. Усі звірята думали, звідки це чхання береться. Хто має такий сильний нежить, що це розбудило весь ліс?
Читати далі →За квітковою долиною на зеленому ранчо жила кішка Мія. Пухнаста шоколадно-коричнева і вічно забруднена від бруду і глини. Зазвичай кішечки завжди чисті та охайні. Але Мія була іншою. Вона хотіла бути собакою. Вона намагалася гавкати, ганяти овець на пасовище і вночі охороняти ранчо, тому була постійно брудною.
Читати далі →