Маленькі, великі, з бородами і без. І головне – чарівні! Це казкові гноми. Ми їх любимо і з нетерпінням чекаємо на кожну казку з ними. Адже ми ніколи не знаємо, яку історію вони принесуть, але завжди знаємо, що вона буде таємничою і з добрим кінцем. Ви теж любите казки про гномів?
Якось вночі, коли всі спали, зібралася компанія з п’яти гномиків. Вони були не звичайні гномики, а саме ті маленькі бешкетники, які тільки й знають, що пустувати. Тієї ночі їм було особливо нудно, тож вони вирішили влаштувати змагання: хто придумає найкрутішу шкоду, той і виграє.
Читати далі →
«Фі! Юпі! Фі!!!» лунало на засніженому пагорбі. Була ніч. Темрява як у мішку. Навколо повна тиша. Тільки зі схилу, на якому вдень каталися діти, долинали чиїсь веселощі та радість. Біля пагорба жив Ярослав. Чорнявий хлопчина з чорними очима і сяючою усмішкою. Тієї ночі він теж почув той галас з пагорба.
Читати далі →
У листопаді з природою відбуваються дивні речі. Найбільше ти можеш побачити, як листя забарвлюється в різні відтінки, а потім листочки самі падають на землю. Серед такого листя іноді можна побачити маленького осіннього гнома.
Читати далі →Коли заходить сонечко і небо вкриває чорна ковдра, це знак, що слід іти спати. Скрізь тиша, лише іноді десь лунає маленький дзвін, коли з’являється маленька зірочка. Дитячі кімнати згасають, і з них чути рівномірне дихання. Саме в цей момент у вікна дітей починають заглядати маленькі нічні гноми. Це такі срібні чоловічки, які перевіряють дитячі бажання.
Читати далі →Жив-був один чарівний світ, який називався Земля Небувалія. У цьому чарівному світі жили не лише люди, а й чарівники, грізні вовкулаки чи дружні маленькі гноми. Чарівники викликали дощ, коли були довгі дні посухи, або допомагали людям, коли вони хворіли, стіни королівства охороняли могутні лицарі разом із чарівниками.
Читати далі →У маленькому будинку біля лісу жив зі своїми батьками маленький хлопчик. Його звали Даніель. Коричневе волосся на голові було як горобине гніздо, а очі коралово-сині. Вічно подряпані коліна. Він постійно вигадував якісь пригоди. Навколо свого будинку він мав гарний садок, повний овочів. Він допомагав мамі доглядати за ним, розпушував грядки, поливав рослини і виривав бур’яни.
Читати далі →На краю казкового села стояв гарний будинок. Він був райдужних кольорів і на всіх стінах були малюнки. Не просто малюнки, а живі малюнки. Так, вони самі рухалися. Хто б не подивився на них, виявив, що кожен з них розповідає свою власну історію. Що це був за чарівний будинок? Це була бібліотека. Бібліотека, повна книг, повна живих історій та казок.
Читати далі →Всесвіт нескінченний. Навіть важко уявити, наскільки він великий. Там багато планет і зірок, навіть Чумацький Шлях. Багато космічних тіл постійно рухаються. Деякі планети регулярно обертаються в одному напрямку. І наша планета Земля рухається. Вона обертається навколо Сонця і навколо своєї осі. Завдяки цьому ми маємо ніч, день і чотири пори року. Одного разу сталося щось страшне. Земля зупинилася.
Читати далі →Колись давно був один ліс, який був людьми вже давно забутий. Глибоко в цьому темному сосновому лісі знаходилося красиве прозоре озеро. Завжди коли на небі з’являвся сніжно-білий місяць і сови починали співати на добраніч, біля озера починали танцювати маленькі чарівні ельфи.
Читати далі →Наш світ величезний. Коли ввечері дивимося на небо, бачимо красиві зірки чи величезний місяць, який весело світить нам вночі. Це чарівний всесвіт, повний таємниць, у якому живемо і ми, на планеті Земля.
Читати далі →Була одна чарівна країна, яка називалася Аладия. Ця чарівна земля простягалася далеко за нашим світом. Це був світ, у якому не жили люди, а щось зовсім інше – чарівні істоти. І саме в цій барвистій країні кожен день було весело
Читати далі →Коли настає ніч, на небі з’являється серп місяця, і навколо нього починають мерехтіти зірочки. Деякі світять більше, інші менше. Але всі вони красиво прикрашають чорне небо. Якщо добре придивишся до місяця, можеш побачити, як на ньому хтось сидить. Це гном Дрімаль. Він сидить на місяці і гойдає ніжками у повітрі. Його небесно-сріблястий плащ красиво блищить на чорному небі, а блискучі волосся майорять на вітрі.
Читати далі →Вже був кінець лютого і зима повільно закінчувалася. Проте вранці на траві з’являвся іній, а на тротуарах замерзлі калюжі. На деревах жодного листя, а трава без жодного сліду свіжої зелені. Весна поки що не збиралася приходити, справжнього снігу ніде, зате морозці прикрашали природу навколо.
Читати далі →В одному великому королівстві сиділа в замку біля вікна королева і вишивала. Саме була зима, і на вулиці кружляли сніжинки. Зимовий краєвид був чудовий, королева трохи відчинила вікно і виглянула назовні.
Читати далі →У найглибшому лісі, повному моху, дерев і папороті, жив маленький домовичок. Він був маленький як грибочок, носив зелену гостроверху шапочку, а обличчя в нього було завжди червоне. Він був дуже добрий і завжди усміхався. Усі звірятка його любили. А тому що він завжди був веселий і радів усьому, усі його називали Радованко.
Читати далі →