На краю міста, там, де закінчуються всі дороги і всі тротуари, стоїть кольоровий будинок. Він має яскравий оранжевий дах, світло-блакитні стіни, а на них намальовані квіти. Ніхто в ньому не живе, але щодня там повно дітей, яких приводять батьки. Це дитячий садок. Але це не звичайний. Там відбувається щось особливе.
Читати далі →
Було це давно, коли жила одна швачка, яка була вправна з голкою та ниткою, як ніхто інший. Вона навіть хвалилася, що в кравецьких уміннях перемогла б самого чорта.
Читати далі →
У країні, де є льодовики і лише самий сніг, жив один білий ведмідь. Це був ведмідь-самітник. Він не потребував друзів чи білу ведмедицю. Він був задоволений, коли жив сам. Катався на крижинах, валявся на снігу і плавав у крижаній воді. Робив, що хотів, коли хотів, і був щасливий, що не мусить ні про кого піклуватися. Одного разу сталося щось, що змінило білого ведмедя.
Читати далі →
В одному великому королівстві сиділа в замку біля вікна королева і вишивала. Саме була зима, і на вулиці кружляли сніжинки. Зимовий краєвид був чудовий, королева трохи відчинила вікно і виглянула назовні.
Читати далі →Далеко звідси, в країні під назвою Аляска, живе собача зграя. Це не звичайна зграя. Це собаки, які мають між собою сильний зв’язок, співпрацюють разом і часто рятують одне одному життя. Ці собаки мають виняткову роботу. Кожен з них має на собі особливе спорядження. Жодних звичайних повідків, це упряж, яка з’єднує всіх собак у зграї. Разом вони тягнуть за собою сани, на яких стоїть їхній господар з вантажем.
Читати далі →Колись давно жило у великому стаді одне маленьке, вперте ягня. Воно завжди було задоволене, тому що робило, що хотіло. Воно було ще маленьке і миле, тому його кожну провину швидко прощали і ніхто на нього довго не сердився.
Читати далі →Історія, яку я тобі розповім, сталася вночі. На небі з’явився промінь місяця, зірки блищали як краплі роси на чорному полотні, а земля, навпаки, вкрилася яскраво білою ковдрою снігу. Усі діти вже слухняно спали у своїх ліжечках. Тільки один хлопчик дивився з вікна. Його каштанове волосся було розкуйовджене, піжама на ньому пом’ята, і хоча вже було досить пізно, очі в нього були широко розплющені. Він пильно дивився на небо і чекав.
Читати далі →Колись давно, далеко в глибокому океані, де вода була дуже чиста і синя, правив підводним світом і морськими людьми король. У підводному світі росли красиві дерева і кольорові квіти. Там також жили красиві тварини і різноманітні риби. Морський народ жив у гармонії.
Читати далі →За дев’ятьма горами і дев’ятьма річками було одне зимове королівство. Король і королева, які там жили, були мудрими і справедливими. Вони мали сина, дуже мудрого принца. Він вже був дорослим, і тому потрібно було, щоб він одружився. Але принц не дуже хотів цього. Він не знав жодної принцеси, яка б йому сподобалася.
Читати далі →Одного дня на початку весни мама качка нетерпляче ходила навколо яєць у гнізді і чекала, коли всі її каченята вилупляться. І ось почула перший «хрусь». Одне з жовтеньких каченят пробивалося на світ. І незабаром хруснуло вдруге і втретє. Тільки четверте, найбільше з яєць, все ще нічого. Мама качка ходила навколо нього, клювала його дзьобиком, щоб підштовхнути, але каченяті в яйці ще не хотілося вилуплюватися.
Читати далі →У казковій і чарівній країні жило багато чортенят. Вони жили глибоко під землею у своєму лігві.В теплі. Вони були добрими чортами, підтримували порядок на землі і вогонь під землею. Коли хтось був несправедливий або злий, вони забирали його на деякий час до свого лігва, щоб він там працював. Але коли хтось був добрий, вони допомагали йому своїми чарами.
Читати далі →В одному простому будинку жила мати з двома дочками. Олена була її рідною, а Марія – нерідною. Олена не хотіла працювати, цілими днями лише ледарювала і мріяла про те, як за нею прийде багатий наречений. Але Марія була зовсім іншою. Вона виконувала всю роботу в домі, і все їй вдавалося. Крім того, з кожним днем вона ставала все красивішою. І її мачуха зрозуміла, що з такою красою жоден наречений не прийде за її Оленкою. Кожен захоче Марію. Вона повинна якось позбутися Марії …
Читати далі →Маша та ведмідь вирушили до лісу, щоб послухати, як чудово співають пташки. Ведмідь хотів навчити Машу, як розпізнавати пташок за їхнім співом. Вони сіли на камінь, прогрітий сонечком, та слухали.
Читати далі →Одного дня пані Зайчиха попросила Машу та ведмедя, чи не могли б вони приглянути за двома маленькими бешкетниками – маленькими зайчиками, які спокійно спали в колясці. Маша та ведмідь погодилися. Це буде легко, адже вони сплять. А до того часу, як вони прокинуться, їхня мама повернеться з покупок.
Читати далі →Того дня в Маші було свято. Вона отримала від мами чудову каблучку з кольоровим камінцем. Вона дуже їй сподобалася, і вона одразу пішла показати її ведмедеві.
“Привіт ведмедю, подивись,” показувала Маша свою нову прикрасу, яка на сонці гарно блищала.
Читати далі →