Класичні казки та персонажі, які в них з’являються, повинні знати всі діти, перш ніж підуть до школи. Казки для дошкільнят розвивають мову, мислення, увагу та пам’ять, а також несуть у собі моральні уроки. Чи читаєте ви їх перед сном у дитячому садку, чи вдома, ви обов’язково полюбите не одну з них.
Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте доброго ведмедика Василя, який любив рибалити і пекти медівники, адже кожен ведмедик полюбляє мед. Ідучи одного разу рибалити, він потоваришував з білочкою Наталкою, яка склала йому компанію. Білочка Наталка не боялася його, як інші тварини в лісі. Вона відчувала, що він був хорошим ведмедиком, і їй було з ним весело.
Читати далі →
В одній лісовій хатинці жив ведмедик Василь, який, хоч і полюбляв мед, більш за все любив рибалити. Це було його велике захоплення. Тому щосуботи він брав відро й вудку і ходив ловити рибу на чисте озеро посеред свого лісу. Спійманих рибок він відпускав назад до озера, але йому подобалося перевіряти, чи хтось клюне на його вудку. Хоча ведмедик був дуже великим, і багато тварин боялися його, всередині він був добрим хлопцем із чистим серцем.
Читати далі →
Жило-було маленьке каченя. Його звали Жовток, і жило воно на маленькому ставку, повному щасливих рибок. З моменту, коли Жовток вперше побачив сонце, він був завжди один. Своїх братиків і сестричок він пам’ятав лише примарно. Він дружив тільки з маленькими грайливими рибками, які завжди допомагали йому і всьому його навчали.
Читати далі →Якщо ви подивитеся в небо, то побачите, що хмари швидко рухаються. Це не просто так. Їх жене вітер. Іноді він такий сильний, що хмари буквально біжать по небу, а іноді такий слабкий, що сова підхоплює хмару на гачок.
Читати далі →Посеред одного великого міста стояв аеропорт. Туди прилітали як маленькі, так і великі літаки. Маленькі літаки літали на мальовничі та екскурсійні подорожі, а великі перевозили багато людей які летіли у відпустки, і літали у далекі країни.
Читати далі →Коли закінчується осінь, починається зима: на вулиці холоднішає, зранку машини вкриті памороззю, а дороги стають слизькими. Кожна дитина чекає з нетерпінням першого снігу, але вони не знають, що одного дня може трапитися дещо чарівне з першою сніжинкою.
Читати далі →На самому краю міста в невеличкій хатині жив один художник. Він малював різноманітні картини і плакати, і на всіх них були зображені тварини.
Читати далі →Далеко-далеко звідси стояла хатинка, на вигляд геть як пряниковий будиночок. Але ні, він не був справді пряниковим, а був зроблений з дерева. Віконця були пофарбовані, а дим завжди піднімався з димоходу. У тій хатині жив дідусь-казкар, найкращий у розповідях казок. Діти і тварини з усіх усюд приходили послухати його казки.
Читати далі →Все місто вже заснуло, окрім однієї квартири, у вікні якої горіло слабке світло. То була кімната на горищі – там, під ковдрою, ховався хлопчик на імʼя Карлтон. Він світив ліхтариком на книгу і читав. І хоча він мав уже давно спати, він так любив читати книжки, що не міг відірватися.
Читати далі →Колись у нашому маленькому містечку був особливий будинок. Він відрізнявся від інших. Він був ванільного кольору і мав велику вишню замість даху. Весь будинок був схожий на один великий кекс. Щодня з його вікон виходив чудовий запах, який повільно поширювався по всьому місту. Це був запах різних ласощів і смаколиків. У цьому будинку готували куховарки хресної матері.
Читати далі →У затишному місці біля лісу стояв гарний дерев’яний будинок. Навколо нього були тільки дерева і луки. Сад охороняли собаки, паслися вівці та бігав кіт. У свинарнику смажилося порося, а на вулиці повз будинок час від часу проходили олені та білки. У будинку пахло деревом. У ньому жило двоє дітей. Хлопчик і дівчинка.
Читати далі →Коли настає вечір і приходить ніч, зорі освітлюють небо. Одні меньші, інші більші. Одні світять меньше, інші більше. Їхні маленькі вогники бачать діти по всій країні. Вони розлітаються по всьому небу і дають нам знак, що час лягати спати.
Читати далі →