Рятівник Розява

Був колись чудовий сонячний весняний день. У парку малеча весело бігала на дитячому майданчику, білочки стрибали з гілки на гілку, а собаки радісно гралися з м’ячиками в траві. Тільки маленький беспритульний песик Розява сумно сам гуляв парком і здалеку спостерігав за щасливими собаками, у яких був дім. Він дуже хотів бути одним із них.

«Ах!» — зітхнув Розява. У песика не було господаря. Він бачив лише вулицю та порожню коробку від взуття, в якій жив. Однак він вірив, що колись і в нього буде господар, який буде кидати йому м’ячики  і з яким він буде справді щасливий.

Казки для читання - Рятівник Розява
Рятівник Розява

Прогулюючись зеленим парком, де було багато людей, Розява почув гучне нявкання. Він подивився вгору і побачив, що на великому дереві сидить маленька руда кішка з рожевим блискучим нашийником і боїться злізти. «Ну чого ж вона туди полізла», — подумав пес і почухав лапою ніс. Він озирнувся, але на кицю ніхто не звернув уваги. Розява розмірковував, як допомогти маленькій бідній киці. Розява відрізнявся від інших собак – він любив кішок, і завжди намагався всім допомогти, хоч і жив на вулиці.

«Гав-гав! Зачекай, я тобі допоможу!» — героїчно загавкав на кицю Розява. Маленька киця своїми крихітними кігтями міцно трималася за гілку дерева, на якій сиділа, і тремтіла від страху. Вона плаксиво нявкала на весь парк, але на допомогу їй прийшов лише Розява. Він побіг і стрибнув на одну з нижніх гілок дерева, міцно вхопившись за неї своїми лапами та кігтями. Таким чином він перестрибував з однієї гілки дерева на іншу. Маленький, спритний і розумний песик сам не розумів, як це в нього вийшло. Однак життя на вулиці навчило його не боятися. Він боявся тільки людей, бо так і не знайшов людину, якій міг би довіряти, хоч і дуже хотів.

Песик стрибнув на останню гілку, де й була маленька киця. «Тепер ти в мене!» — сказав Розява і посміхнувся киці. Мабуть, вона його дуже боялася, але потім мило йому посміхнулася і нявкнула на знак подяки. Розява обережно взяв кицю за руду шірстку, щоб її не поранити, і спустився з дерева.

«Гоп! І ми внизу!» — приземлився на свої лапи песик і переможно загавкав на кицю.

A jak bude pokračovat příběh o Rozjavě a malé zrzavé kočičce, kterou právě zachránil pes bez domova? Najde Rozyava skutečného majitele? To se vy, milé děti, dozvíte v dalším díle pohádky o pejskovi Rozyavě.

4.6/5 - (51 votes)

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *