Це був сьогодні день. Усі втомлені, найбільше мами і тата, але діти все одно хочуть почути казку. Що з цим робити? Це легко. У таких випадках допоможуть короткі казки, які швидко розгортаються, і все ж не втрачають нічого зі свого чарівництва. Якщо ви вже хочете лягти в ліжко, прочитайте коротку казку, поцілуйтеся на добраніч і гайда спати. На довгу казку буде час наступного разу.
В одному місті блукав маленький песик. Він був породи мопс — такий малий, пухкенький, з коротенькими лапками, кремезним тільцем, короткою мордочкою і великими круглими очима. У нього не було навіть імені, бо він нікому не належав. І ніхто його не хотів. Він блукав містом сам-один.
Читати далі →
У давні-прадавні часи правив у своєму королівстві молодий король Славомир. Люди любили його за мудрість та справедливість, але сам король носив у серці тиху тугу: ні з одною принцесою чи королівною не знаходив він того тепла та розуміння, яких прагнула його душа.
Читати далі →
Жив-був один різьбяр. Звали його Дмитро, і він виготовляв ляльки. Він був самотній і дуже мріяв мати сина. Одного дня йому вдалося вирізати дуже гарного дерев’яного хлопчика. Він назвав ляльку Піноккіо.
Читати далі →На краю джунглів, де дерева сягали до неба, а ріки ховалися між деревами, жив крокодил на ім’я Рекс. Він не жив прямо в джунглях, але його домом були саме ріка і болото, які були на краю густих джунглів. На відміну від більшості крокодилів, хижаків, Рекс був дуже дружелюбним.
Читати далі →Жила-була дівчинка на ім’я Стела. Вона мешкала з мамою й татом у гарній квартирі на околиці міста. Щоправда, квартира була не такою вже й гарною. Річ у тім, що Стела мала одну не надто приємну рису — вона зовсім не любила прибирати за собою. Ба більше, дівчинка була страшенно неохайною.
Читати далі →Однієї тихої ночі маленький Петрик, що жив з родиною в мальовничому будиночку на краю лісу, вирішив вирушити у таємну подорож. Свій сміливий план він розповів і своєму вірному песику-другові Бобіку.
Читати далі →Була ніч, і з неба на нас сипалися клубки білого снігу, який падав з неба, як пір’я. Землю вже вкривала товста біла ковдра, яка з кожним снігопадом лише зростала і зростала. З-під снігового покриву виглядали дерева, посипані снігом, чи будинки, вкриті блискучими вогниками.
Читати далі →Якось вночі, коли всі спали, зібралася компанія з п’яти гномиків. Вони були не звичайні гномики, а саме ті маленькі бешкетники, які тільки й знають, що пустувати. Тієї ночі їм було особливо нудно, тож вони вирішили влаштувати змагання: хто придумає найкрутішу шкоду, той і виграє.
Читати далі →Вероніка та Віктор — це брат і сестра, які живуть у маленькому містечку, захованому між горами. Місто оточують дерева, які саме восени розкривають свою прекрасну кольорову завісу. Було незадовго до кінця жовтня, і на вулиці, де діти виростали, мав відбутися Геловін.
Читати далі →В одному селі стояла велика садиба, яку охороняли шість собак. Щороку вони влаштовували собачі змагання — зі стрибків через перешкоди, бігу та інших умінь, у яких пес може показати себе з найкращого боку.
Читати далі →Було-не було, в глибокому лісі жив мишеня на ім’я Мікі. Свою затишну, маленьку оселю він мав всередині старого дуба, де було все, що мише серце забажає – м’яке ліжечко з моху та запас смаколиків. Але Мікі не любив бути сам, тож вирішив запросити в гості свого веселого двоюрідного брата Рікі.
Читати далі →Жила-була принцеса, звали її Софія, і вона так любила прикрашатись, щоб усім подобатися. У неї були красиві сукні, гарні сережки, блискуча корона, але найцінніше з усього — це різнокольорові намистини, які вона носила на шиї.
Читати далі →Кольоровий пан Осінь повільно наближався до кінця. Кольорове листя було розкидане по землі, а осінній вітерець повільно перетворювався на холодний вітер крижаної пані Зими. Сьогоднішній листопадовий день у школі був, однак, іншим, ніж усі інші, сьогодні учні не навчалися і вирішили вирушити на природу.
Читати далі →Жили-були колись три сестри. Старшу сестру звали Розинка, і вона страшенно не любила квіти — так сильно, що навіть не хотіла виходити з хатинки надвір. Та це їй мало допомагало, бо середня сестра, Квітка, дуже любила квіти й тягла їх додому в горщиках і ящиках.
Читати далі →Жив колись один хлопчик на ім’я Павлик. Він жив зі своєю мамою, старшим братом і сестрою в маленькому будиночку. Була в нього одна річ, яку він любив понад усе – стара червона ковдра. Він носив її всюди з собою.
Читати далі →