В одному селі стояла велика садиба, яку охороняли шість собак. Щороку вони влаштовували собачі змагання — зі стрибків через перешкоди, бігу та інших умінь, у яких пес може показати себе з найкращого боку.
Незмінним переможцем цих змагань був Громило — великий і дужий ротвейлер. Його менший приятель, бігль на ім’я Бублик, лише мріяв про той день, коли йому теж удасться перемогти.

«А що, як це станеться вже цього разу?» — подумав Бублик. Та одразу ж засумнівався: «Чи достатньо я натренувався?»
Адже вже завтра мали відбутися собачі змагання. Тож, може, варто ще трохи потренуватися в саду?
Тихенько, щоб нікого не розбудити, Бублик вирушив туди. Громило тренувався майже щодня — він просто обожнював змагання. А ще більше йому подобалося перемагати.
«Але цього разу все буде інакше», — пообіцяв собі Бублик.
Та щойно він зайшов у сад, то побачив, що Громило вже там.
— Привіт, Бублику. Ти теж прийшов потренуватися? — запитав Громило.
— Привіт, Громиле. Так, я теж хотів потренуватися. Я так хвилююся через завтрашні змагання, що ніяк не можу заснути, — зізнався Бублик.
— Чудово! Тоді будемо тренуватися разом, — радісно відповів Громило.
Бубликові це не дуже сподобалося. Він сподівався навчитися якихось нових трюків — таких, яких Громило ще не знає. Але що вже поробиш.
— Гаразд, — нарешті погодився він.
— Чудово. Давайте потренуємося у швидкому бігу. Якщо прийде злодій, треба ж уміти його наздогнати, — важливо сказав Громило. — Хто перший добіжить до великої вишні?
Обидва пси кинулися вперед, мов блискавка. Бублик швидко перебирає своїми короткими лапками, ледь не заплутується в них, але таки добігає до вишні першим. Громила це трохи розсердило, і він сказав:
— А що, може, спробуєш ще й так швидко поплавати?
— Авжеж, за садом є ставок. Ходімо туди, — погодився Бублик.
Пси змагалися, хто швидше перепливе ставок. Цього разу переміг Громило. Бублик насупився, але не здався і запропонував наступне змагання — перетягування.
Вони знайшли старого чобота й почали його тягти кожен у свій бік. Коли чобіт розвалився, а переможця так і не визначили, пси вигадували все нові й нові випробування.
Тим часом настав ранок. Півень закукурікав. Усі собаки прокинулися й вирушили на луку біля ставка, де мали розпочатися змагання. Лише двох не було — Бублика й Громила. Вони всю ніч тренувалися й так стомилися, що проспали півняче кукурікання.
Першим прокинувся Бублик.
— Вставай, Громиле, сонце вже високо. Ми, бува, не проспали?
— Ага, проспали. І ще й добре. Півень, певно, взагалі не кукурікав. Змагання вже точно почалося, — зітхнув Громило.
Обидва пси щодуху помчали туди, де проходили змагання. Вони вже майже вибігли через хвіртку із саду, як раптом Бублик помітив біля головної брами чиюсь постать.
— Зачекай, Громиле. Біля воріт хтось є. І це не наш господар.
— Ой лихо… Це ж, мабуть, злодій. Та ще й саме тоді, коли проходять змагання, — пробурмотів Громило.
Пси кинулися до воріт, щоб стерегти сад і дім свого господаря. Виконати свій обов’язок було важливіше, ніж виграти будь-яке собаче змагання.
Бублик і Громило миттю опинилися біля брами — бігати швидко вони вміли просто чудово. Бублик підкосив злодієві ноги, а Громило оскалив зуби. Потім Бублик голосно загавкав і покликав господаря.
Той подзвонив у поліцію, і невдовзі злодія забрали. Господар похвалив своїх собак, пригостив їх смаколиками й повернувся до своєї роботи.
— Ну ми й молодці, — мовив Бублик. — Але ж ми пропустили ті змагання.
— Може, наступного року, — відповів Громило. — Може, хтось із нас тоді й переможе.
— Авжеж, це я переможу, — упевнено сказав Бублик.
— Врр, ні, я! — гаркнув у відповідь Громило.
Тут навколо них уже зібралися інші сторожові пси, які повернулися зі змагань.
— Припиняйте вже те суперництво, — озвався старий Бровко. — Ми з пагорба бачили, як ви виконали своє головне завдання. Ви встерегли людське житло. А отже, виграли найважливіше змагання.
І Бублик, і Громило залишилися задоволені, бо кожен із них по-своєму переміг. Вони поділилися з друзями собачими смаколиками, які за це отримали. Потім усі разом лягли в тінь під деревом і пильнували сад. А раптом ще з’явиться якийсь злодій?