Короткі казки на ніч, читати від 3 до 7 хвилин. Насолоджуйтесь читанням казок разом з дітьми.
У далекій країні був один острів. Довкола нього скрізь лише море. Його хвилі вдарялися об скелі, які височіли з одного боку острова. На іншому розкинувся пляж. Під скелями вода була дуже глибока, і в цій глибині було життя. Там мешкали акули.
Читати далі →
За гострою горою та зимовими лісами стояло маленьке, але прекрасне королівство. У ньому жила чарівна принцеса зі своїми батьками. Принцеса була дуже красива. Її довге світле волосся сяяло, як сонечко. Очі мала блакитні, як кришталеве джерело, а її посмішка була найгарнішою у всьому світі. Вона також була дуже добра та мала добре серце. Король та королева мали з неї велику радість та любили її понад усе.
Читати далі →
Якщо вночі подивитися на небо, можна побачити прекрасні мерехтливі вогники. Однак це не звичайні вогники, бо над нами високо є море, сповнене зірок. Ці вогники — чарівні зірки, які спостерігають за нами з космосу.
Читати далі →
У одній гарній садибі стояла клітка. Вона була повна тріски та сіна. У тій клітці жило морське свинча. Звали його Мішпулін. Це був самець. Мав коричневу пухнасту шерсть, очі коричневі, як шоколадка, і був дуже лінивим.
Читати далі →За горами й долинами височів великий замок. У замку правив старий і могутній король Догориніс, який там жив зі своєю прекрасною донькою Катериною. Саме це незвичайне ім’я багато що говорило про короля. Могутній король був дуже зарозумілим і завжди ходив з носом догори, зверхньо на всіх дивлячись. А це не зовсім гарна риса. Усі боялися його – і люди, що жили біля замку, і королівські кухарі з радниками, і навіть веселий замковий блазень.
Читати далі →Далеко за селом біля лісів та великих полів стояла прекрасна ферма. Там жила дівчинка Мія зі своєю мамою. На фермі жило багато тварин. Овець, кіз, корів і також один кінь. Це був коник, найкращий друг Мії. Мія з мамою доглядали за всіма тваринами і дуже їх любили, але з конем було інакше.
Читати далі →Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте прекрасну принцесу Катерину, яка жила в замку разом зі своїм батьком, могутнім і пихатим королем Догориносом. Однак принцеса знала про доброту її батька і дуже хотіла розтопити його замерзле серце. Вона не хотіла, щоб усі в замку боялися його., і знала, що має це змінити.
Читати далі →За лісом стояв великий млин. Його колесо постійно оберталося, а млинар та млинарка, що там жили, виробляли борошно для всього села. Поруч з млином був ставок. Його поверхня дуже яскраво іскрилася. Час від часу з нього вибивалася вода та з’являлися бульбашки, бо ставка була повна коропів.
Читати далі →Жив-був маленький хлопчик на ім’я Іванко. Більш за все на світі білявий хлопчик полюбляв казки – головним чином ті, які мама розповідала йому щовечора перед сном. Одного разу Іванко слухняно лежав у своєму ліжечку, накрившись з головою теплою ковдрою, і слухав чарівну казку на ніч, яку мама розповідала йому.
Читати далі →Як і щороку, цей день знову наближався… Це був грандіозний день – День матері! Однак маленька Юля ще не знала, чим здивує свою маму цього року. Минулого року вони з татом виготовили троянди з паперу. «Але це вже буде не те…» — подумала маленька темноволоса дівчинка. Тепер вона вже велика і сама має зробити для мами щось особливе!
Читати далі →Жив собі бідний селянин, який мав купу дітей. Вже не мав, кого б у селі попросити, щоб став хрещеним батьком його останнього, щойно народженого сина. Тож вирішив, що сяде біля дороги і першого, хто туди пройде, попросить, щоб став хрещеним батьком його синочка.
Читати далі →У далекому селі стояв маленький будиночок. Там жила дівчинка з пухнастим песиком. Її звали Янка. Чорноволоса дівчинка з карими очима та красивою посмішкою. Але зараз вона була сумна. Стояла на тротуарі перед своїм будинком і тримала в руці повідець для свого песика. Він вірно сидів поруч з нею. Обидва дивилися на будинок і виглядали засмученими.
Читати далі →На околиці маленького села жила бідна вдова зі своєю донькою в хатці з глиняним дахом та кількома курками. Вони мали дуже мало: крім скромної хатинки над головою та кількох курей не було нічого. Вони зазвичай їли те, що мати набрала в лісі влітку, і грошей було тільки ті, які донька заробляла, продаючи яйця на ринку. За ці гроші вони могли купити хоча б хліб та теплі черевики на зиму.
Читати далі →За горами й долинами знаходилося маленьке село. Мешкали в ньому люди, чиї серця давно полишила любов – за винятком хлопчика Дмитрика, який жив з мамою в хатинці біля лісу. Вони не були багатими, але саме любов робила їхню родину міцною. Дмитрик був хлопчиком з добрим серцем, який віддано допомагав матері в пекарні.
Читати далі →Одного разу жила дівчинка, яку всі називали Червоною Шапочкою, через червону шапочку з бархату, яку вона завжди носила. Вона жила щасливо зі своєю мамою та татом, які її дуже любили, інші також, бо вона була мила і слухняна. У Шапочки була ще одна кохана бабуся, яка жила на краю лісу.
Читати далі →