Вже набридли принцеси та великі богатирі? У цих казках головними героями є діти. Можливо, саме в казці про дітей ваша дитина впізнає себе або винесе для себе урок. А якщо вам бракує казки про вашу дитину, спробуйте нам написати. Казки про дитину на замовлення ми теж вміємо розповідати.
Далеко за містом, там, де не було ні будинків, ні будівель, була криниця. Вона була дуже глибока. Вода в ній була надзвичайно чистою. На краю криниці висіло відро. Його можна було опустити вниз, і кожен, хто хотів, міг набрати води і напитися. Але це була не звичайна вода. І криниця не була звичайною. Це була криниця бажань і відповідей.
Читати далі →
Посеред зеленої галявини стояло дерево. Його було видно далеко і високо, бо воно було дуже велике. Його величезний стовбур не могли би обійняти навіть 10 дорослих людей. Щороку воно гарно цвіло, а його крона була такою великою, що не було видно кінця з землі. Але це було незвичайне дерево. У його багатій кроні жило кілька ельфів.
Читати далі →
Після зими приходить весна. Трава починає зеленіти. На луках починають проростати різнокольорові квіти. Тварини починають прокидатися від зимової сплячки. Зграї птахів повертаються в теплі краї.
Читати далі →Шкільний автобус їздить по гарному селу. Він барвистий, і ним керує веселий водій. Коли він їде, здається, що він весь трясеться. Це тому, що він перевозить дітей з усього села. Вони балакають, сміються і не можуть всидіти на місці, але водієві це не заважає.
Читати далі →Настала зима, і біле покривало снігу затягнуло весь пейзаж, укрило дерева, а температура впала нижче нуля на термометрах, то на вікнах можна було побачити мереживо морозу. Така собі звичайна зима. Усі діти у селі зібралися на схилі, щоб перевірити свої сани і бобслеї, і саме туди прямував Борис.
Читати далі →Коли закінчується осінь, починається зима: на вулиці холоднішає, зранку машини вкриті памороззю, а дороги стають слизькими. Кожна дитина чекає з нетерпінням першого снігу, але вони не знають, що одного дня може трапитися дещо чарівне з першою сніжинкою.
Читати далі →Далеко звідси у дрімучому лісі жила зграя вовків. Вони доглядали одне одного, допомагали і завжди трималися разом. В них були власні закони і правила вовків, яким всі слідували.
Читати далі →За сімома горами і сімома долинами стояло гарне село. Всі будинки в ньому були побудовані по колу, а прямо посередині був великий ставок. Щороку, коли наставала зима, ставок замерзав, і всі, хто жив у тому селі, йшли на нього кататися на ковзанах. Всі йшли туди. Малі і старші, молоді і старі, дівчата і хлопці.
Читати далі →За кількома пагорбами і долинами стояло маленьке село. На краю села, біля лісу, стояв маленький будиночок. Там жила Вікі зі своїми батьками. Вона була маленькою дівчинкою, сповненою енергії. Вона любила спорт, і її улюбленою справою був біг.
Читати далі →Настала ніч. На небі засяяв місяць, довкола нього заблищали зірочки, а у віконцях вже було темно. Кожен у місті вже спав, бо вже була дуже глибока ніч. Не дивлячись на це, тихе шарудіння можна було почути з-під ліжка у кімнаті одного хлопчика, Вінса.
Читати далі →Протягом вересня, жовтня і листопада, володарює осінь. Листя міняє колір, вітер здуває наші капелюхи, а дощ іде все частіше. Все більше каштанів опиняються на землі, де їх знаходять діти і забирають додому. Це тому, що каштани найкраще підходять для виготовлення різноманітних фігурок, наприклад тваринок. Та чи чули ви колись про щасливі каштани?
Читати далі →Ліда була дівчинкою з світлим волоссям, і проводила майже весь час у лісі. Їй подобалося там читати, відпочивати і наповнювати годівнички для оленів різноманітними смаколиками. Їй просто подобалося, що вона може лежати прямо на моху, відчувати аромат грибів, і збирати різні ягоди. Але одного дня Ліда зустріла декого, кого раніше у лісі не бачила. Якщо чесно, вона навіть не знала, що хтось такий взагалі існує.
Читати далі →Далеко-далеко звідси стояла хатинка, на вигляд геть як пряниковий будиночок. Але ні, він не був справді пряниковим, а був зроблений з дерева. Віконця були пофарбовані, а дим завжди піднімався з димоходу. У тій хатині жив дідусь-казкар, найкращий у розповідях казок. Діти і тварини з усіх усюд приходили послухати його казки.
Читати далі →Далеко звідси, в землі індіанців жила маленька дівчинка. В неї було довге чорне, наче вороняче крило, волосся, яке вона заплітала у дві довгі коси. На голові вона носила яскраву повʼязку, з якої стирчало два пера. Імʼя її було Інчучуна. Її батьки також були індіанцями, і жили у вігвамах.
Читати далі →Коли приходить осінь, надворі зазвичай дуже сильно дме вітер. Він допомагає деревам скинути якнайбільше листя, того дує і дує в усі сторони.
Читати далі →