Коли приходить осінь, надворі зазвичай дуже сильно дме вітер. Він допомагає деревам скинути якнайбільше листя, того дує і дує в усі сторони.
Такий вітер є прекрасною умовою для запускання повітряних зміїв, і тому діти з одного невеличкого міста вирішили влаштувати парад летючих зміїв. Того дня після школи всі діти мали зібратися на великому лузі і там запускати зміїв, але вони і гадки не мали, хто доєднається до них на тому святі.
Ця радісна подія наближалася, і діти з нетерпінням на неї чекали. Вони проводили дні до параду, майструючи зміїв. Вони звʼязували і склеювали деревʼяні палички, розмальовували їх у найкрасивіші кольори і привʼязували найдовші стрічки до своїх зміїв. І коли нарешті настав день параду, усі діти зібралися на лузі і почали запускати своїх зміїв. Звичайно, їм допомагали батьки.
Вітер хотів допомогти діткам, тому старався і дув в усі боки, підхоплював зміїв високо-високо і довго не давав їм впасти. Діти радісно кричали і бігали лугом, міцно тримаючи зміїв у руках. Вони були у захваті, як змії мчалися небом, це було просто пречудово.
Коли парад був у самому розпалі, діти щось помітили у небі. Час від часу воно проносилося поміж зміїв та їх різнобарвних хвостів. Діти почали озиратися, премовляючись, що б то могло бути, але ніхто не мав гадки. Але раптом воно почало літати поміж зміїв повільніше, заплуталося у нитках, затріпотіло і впало на землю разом зі зміями.
І діти, і їх батьки збіглися до купи заплутаних зміїв. «Подивіться, що там! Ні, не треба! Діти, відійдіть!», чулося звідусіль.
Купа все ворушилася, ще більше заплутуючись, коли раптом з кольорового вузла мотузок, палок і хвостиків висунувся маленький носик. Усі перелякано повідскакували. Через деякий час з-під купи виліз маленький дракон, який глянув на людей довкола і задумався, чого всі такі здивовані.
«Привіт, я дракончик Бешкетник. Я чув, що по всіх усюдах говорять про парад зміїв, і я теж хотів подивитися і політати зі зміями. Але я не знав, що вони будуть паперові, я думав вони будуть справжніми драконами. Будь ласка, пробачте, що я все зіпсував і заплутав ваших зміїв,» сумно пояснив дракон.
Спершу батьки з недовірою дивилися на маленьке створіння, але діти були у захваті. Їх зовсім не хвилювало, що їх змії були поламані, вони були такі щасливі зустріти справжнього дракона. Дракон Бешкетник пояснив, що він живе тут, неподалік, у печері в лісі, але його ніхто раніше не бачив, бо він літає тільки вночі. Зазвичай він був сам-один і боявся людей. Та коли він почув про парад зміїв, то подумав, що зможе зустріти таких, як він сам. Спочатку він засмутився, що був єдиним справжнім драконом тут, але потім зрозумів, що він був вже не один. У нього тепер є друзі: ці діти і їх батьки.
Він не тільки допоміг дітям і почав проводити їх до школи, але коли у них був наступний парад летючих зміїв, він щасливо літав поміж ними і допомагав зміям триматися у повітрі чимдовше.
