Вже набридли принцеси та великі богатирі? У цих казках головними героями є діти. Можливо, саме в казці про дітей ваша дитина впізнає себе або винесе для себе урок. А якщо вам бракує казки про вашу дитину, спробуйте нам написати. Казки про дитину на замовлення ми теж вміємо розповідати.
Коли настає ніч, на небі з’являється серп місяця, і навколо нього починають мерехтіти зірочки. Деякі світять більше, інші менше. Але всі вони красиво прикрашають чорне небо. Якщо добре придивишся до місяця, можеш побачити, як на ньому хтось сидить. Це гном Дрімаль. Він сидить на місяці і гойдає ніжками у повітрі. Його небесно-сріблястий плащ красиво блищить на чорному небі, а блискучі волосся майорять на вітрі.
Читати далі →
Аленка була дівчинка приблизно твого віку. Вона мала світле волосся з чудовими кучериками, шоколадно-карі очі і завжди усмішку на обличчі. Вона була мила і добра дівчинка. Жила вона неподалік лісу і проводила в ньому багато часу. Дуже любила спостерігати за тваринами або просто гуляти і слухати спів пташок. Але сьогодні вона не гуляла в ньому одна.
Читати далі →
Вже був кінець лютого і зима повільно закінчувалася. Проте вранці на траві з’являвся іній, а на тротуарах замерзлі калюжі. На деревах жодного листя, а трава без жодного сліду свіжої зелені. Весна поки що не збиралася приходити, справжнього снігу ніде, зате морозці прикрашали природу навколо.
Читати далі →Сталося це в лютому. Вранці ще з’являлися заморозки і час від часу падало кілька сніжинок. На пагорбах тримався білий сніговий килим, а на ставках блищав лід. Біля одного ставка стояла могутня верба. І на тій вербі щодня сидів водяник Чесілко.
Читати далі →На краю міста, там, де закінчуються всі дороги і всі тротуари, стоїть кольоровий будинок. Він має яскравий оранжевий дах, світло-блакитні стіни, а на них намальовані квіти. Ніхто в ньому не живе, але щодня там повно дітей, яких приводять батьки. Це дитячий садок. Але це не звичайний. Там відбувається щось особливе.
Читати далі →Історія, яку я тобі розповім, сталася вночі. На небі з’явився промінь місяця, зірки блищали як краплі роси на чорному полотні, а земля, навпаки, вкрилася яскраво білою ковдрою снігу. Усі діти вже слухняно спали у своїх ліжечках. Тільки один хлопчик дивився з вікна. Його каштанове волосся було розкуйовджене, піжама на ньому пом’ята, і хоча вже було досить пізно, очі в нього були широко розплющені. Він пильно дивився на небо і чекав.
Читати далі →Маша та ведмідь вирушили до лісу, щоб послухати, як чудово співають пташки. Ведмідь хотів навчити Машу, як розпізнавати пташок за їхнім співом. Вони сіли на камінь, прогрітий сонечком, та слухали.
Читати далі →Одного дня пані Зайчиха попросила Машу та ведмедя, чи не могли б вони приглянути за двома маленькими бешкетниками – маленькими зайчиками, які спокійно спали в колясці. Маша та ведмідь погодилися. Це буде легко, адже вони сплять. А до того часу, як вони прокинуться, їхня мама повернеться з покупок.
Читати далі →Того дня в Маші було свято. Вона отримала від мами чудову каблучку з кольоровим камінцем. Вона дуже їй сподобалася, і вона одразу пішла показати її ведмедеві.
“Привіт ведмедю, подивись,” показувала Маша свою нову прикрасу, яка на сонці гарно блищала.
Читати далі →Була тепла осінь, сонечко світило, і Маша з ведмедем пішли грати в ліс.
Влаштуємо”змагання,” запропонувала Маша. “Хто першим добіжить до того великого пенька, той виграв.”
Читати далі →Була колись одна дівчинка, яку звали Маша. Вона жила на околиці лісу в єдиному будинку далеко, далеко. Тому їй було сумно, що там не має друзів. Проте вона все одно вміла радіти,тому що мала біля себе, навіть звірятам на подвір’ї.
Читати далі →У країні, де майже немає дерев, лише багато піску і величезне море навколо, жив маленький хлопчик. Він жив зі своїми батьками в маленькому будиночку біля пляжу. Вікна його кімнати виходили прямо на море. Вранці його будило щебетання чайок, що летіли до краю моря, а ввечері його заколисував шум хвиль. За те, що він любив воду, постійно плавав і пірнав, усі називали його Плавець.
Читати далі →У далекій країні був один острів. Довкола нього скрізь лише море. Його хвилі вдарялися об скелі, які височіли з одного боку острова. На іншому розкинувся пляж. Під скелями вода була дуже глибока, і в цій глибині було життя. Там мешкали акули.
Читати далі →Далеко за селом біля лісів та великих полів стояла прекрасна ферма. Там жила дівчинка Мія зі своєю мамою. На фермі жило багато тварин. Овець, кіз, корів і також один кінь. Це був коник, найкращий друг Мії. Мія з мамою доглядали за всіма тваринами і дуже їх любили, але з конем було інакше.
Читати далі →Жив-був маленький хлопчик на ім’я Іванко. Більш за все на світі білявий хлопчик полюбляв казки – головним чином ті, які мама розповідала йому щовечора перед сном. Одного разу Іванко слухняно лежав у своєму ліжечку, накрившись з головою теплою ковдрою, і слухав чарівну казку на ніч, яку мама розповідала йому.
Читати далі →