Вже набридли принцеси та великі богатирі? У цих казках головними героями є діти. Можливо, саме в казці про дітей ваша дитина впізнає себе або винесе для себе урок. А якщо вам бракує казки про вашу дитину, спробуйте нам написати. Казки про дитину на замовлення ми теж вміємо розповідати.
Ліда була дівчинкою з світлим волоссям, і проводила майже весь час у лісі. Їй подобалося там читати, відпочивати і наповнювати годівнички для оленів різноманітними смаколиками. Їй просто подобалося, що вона може лежати прямо на моху, відчувати аромат грибів, і збирати різні ягоди. Але одного дня Ліда зустріла декого, кого раніше у лісі не бачила. Якщо чесно, вона навіть не знала, що хтось такий взагалі існує.
Читати далі →
Далеко-далеко звідси стояла хатинка, на вигляд геть як пряниковий будиночок. Але ні, він не був справді пряниковим, а був зроблений з дерева. Віконця були пофарбовані, а дим завжди піднімався з димоходу. У тій хатині жив дідусь-казкар, найкращий у розповідях казок. Діти і тварини з усіх усюд приходили послухати його казки.
Читати далі →
Далеко звідси, в землі індіанців жила маленька дівчинка. В неї було довге чорне, наче вороняче крило, волосся, яке вона заплітала у дві довгі коси. На голові вона носила яскраву повʼязку, з якої стирчало два пера. Імʼя її було Інчучуна. Її батьки також були індіанцями, і жили у вігвамах.
Читати далі →
Коли приходить осінь, надворі зазвичай дуже сильно дме вітер. Він допомагає деревам скинути якнайбільше листя, того дує і дує в усі сторони.
Читати далі →Коли починається осінь, сонце сідає раніше, небо все частіше закрите хмарами, і на вулиці часто дощить – іноді недовго, а іноді ллє протягом тижнів.
Читати далі →Все місто вже заснуло, окрім однієї квартири, у вікні якої горіло слабке світло. То була кімната на горищі – там, під ковдрою, ховався хлопчик на імʼя Карлтон. Він світив ліхтариком на книгу і читав. І хоча він мав уже давно спати, він так любив читати книжки, що не міг відірватися.
Читати далі →Двоє дітей лежали на великому заквітчаному лузі. Дівчинку звали Клара, а хлопчика – Олівер. Клара була чудовою дитиною з зеленими очима і русявим волоссям. Олівер був її найкращим другом, волосся в нього було кудлате, а очі – великі.
Читати далі →У тридесятому королівстві біля одного озера самотньо стояла маленька деревʼяна хата. Вона була доволі старенькою: дах її був вже благим, великі вікна скрипіли. І жили в тій хатині бабуся, дідусь і їх онук.
Читати далі →Хлопчик Тоша жив біля лісу. В нього було кучеряве каштанове волосся, яке торчало у всі боки. Руки його завжди були брудні, одяг порваний, а посмішка дуже рідко осяювала його обличчя. Інакше кажучи, він був маленьким похмурим буркотуном: майже нічого не могло його порадувати, і він ламав і псував все що тільки міг.
Читати далі →Коли приходить осінь, надворі починає падати листя. Але не тільки листя. Часто падають і краплі дощу. За вікнами мрячить дощ. Стає холодно. Темні хмари збираються в небі, а потім падають водоспадами на землю краплі дощу поливаючи нашу землю.
Читати далі →Коли на календарі з’явився грудень, настала зима. Стрілка термометра опускалася все нижче, а на вікні утворилася паморозь. Всі діти з нетерпінням чекали на перший сніг. Їм не терпілося пограти в сніжки, зліпити сніговика та спуститися з гірки на санчатах. Навіть Томмі ставало нетерпляче. Він був маленьким хлопчиком, у якого вже почалися зимові канікули.
Читати далі →Жило-було маленьке село. У ньому було кілька будинків. Вони стояли близько один до одного, тому в селі всі знали один одного. Всі вони були добрими сусідами і друзями, але двоє дітей були найкращими друзями.
Читати далі →За горами і чорними лісами є маленьке королівство. У ньому живе мудрий король, який має двох милих і непосидючих дітей. Дівчинку зовуть Розарка. У неї красиві карі очі та довге чорне волосся. Її щоки червоні, а спідниця вічно в бруді. Хлопчика звуть Гонзік.
Читати далі →Колись у нашому маленькому містечку був особливий будинок. Він відрізнявся від інших. Він був ванільного кольору і мав велику вишню замість даху. Весь будинок був схожий на один великий кекс. Щодня з його вікон виходив чудовий запах, який повільно поширювався по всьому місту. Це був запах різних ласощів і смаколиків. У цьому будинку готували куховарки хресної матері.
Читати далі →Високо в горах стояв гарний дерев’яний котедж. Його майже не було видно, бо він ховався за найбільшими деревами. Там жила бабуся Радушка. Але вона не часто бувала там сама. Майже весь час до неї приїжджала онука Марія
Читати далі →