Вже набридли принцеси та великі богатирі? У цих казках головними героями є діти. Можливо, саме в казці про дітей ваша дитина впізнає себе або винесе для себе урок. А якщо вам бракує казки про вашу дитину, спробуйте нам написати. Казки про дитину на замовлення ми теж вміємо розповідати.
Історія, яку я тобі розповім, сталася вночі. На небі з’явився промінь місяця, зірки блищали як краплі роси на чорному полотні, а земля, навпаки, вкрилася яскраво білою ковдрою снігу. Усі діти вже слухняно спали у своїх ліжечках. Тільки один хлопчик дивився з вікна. Його каштанове волосся було розкуйовджене, піжама на ньому пом’ята, і хоча вже було досить пізно, очі в нього були широко розплющені. Він пильно дивився на небо і чекав.
Читати далі →
Трохи часу минає, поки весна переможе зиму. Сонечко ще буває кострубатим і не гріє так, щоб усіх зігріти. Травичка не зеленіє, вона ще покрита залишками снігу. Місцями навіть морози. Багато дітей мріють з першими сонячними променями бігати надворі лише в кофті та спортивних штанах. Куртки та шапки залишають вдома, бо сподіваються і вірять, що ці кілька променів їх зігріють. Але це не так.
Читати далі →
Маша та ведмідь вирушили до лісу, щоб послухати, як чудово співають пташки. Ведмідь хотів навчити Машу, як розпізнавати пташок за їхнім співом. Вони сіли на камінь, прогрітий сонечком, та слухали.
Читати далі →
Одного дня пані Зайчиха попросила Машу та ведмедя, чи не могли б вони приглянути за двома маленькими бешкетниками – маленькими зайчиками, які спокійно спали в колясці. Маша та ведмідь погодилися. Це буде легко, адже вони сплять. А до того часу, як вони прокинуться, їхня мама повернеться з покупок.
Читати далі →Того дня в Маші було свято. Вона отримала від мами чудову каблучку з кольоровим камінцем. Вона дуже їй сподобалася, і вона одразу пішла показати її ведмедеві.
“Привіт ведмедю, подивись,” показувала Маша свою нову прикрасу, яка на сонці гарно блищала.
Читати далі →Була тепла осінь, сонечко світило, і Маша з ведмедем пішли грати в ліс.
Влаштуємо”змагання,” запропонувала Маша. “Хто першим добіжить до того великого пенька, той виграв.”
Читати далі →Була колись одна дівчинка, яку звали Маша. Вона жила на околиці лісу в єдиному будинку далеко, далеко. Тому їй було сумно, що там не має друзів. Проте вона все одно вміла радіти,тому що мала біля себе, навіть звірятам на подвір’ї.
Читати далі →У країні, де майже немає дерев, лише багато піску і величезне море навколо, жив маленький хлопчик. Він жив зі своїми батьками в маленькому будиночку біля пляжу. Вікна його кімнати виходили прямо на море. Вранці його будило щебетання чайок, що летіли до краю моря, а ввечері його заколисував шум хвиль. За те, що він любив воду, постійно плавав і пірнав, усі називали його Плавець.
Читати далі →У далекій країні був один острів. Довкола нього скрізь лише море. Його хвилі вдарялися об скелі, які височіли з одного боку острова. На іншому розкинувся пляж. Під скелями вода була дуже глибока, і в цій глибині було життя. Там мешкали акули.
Читати далі →Далеко за селом біля лісів та великих полів стояла прекрасна ферма. Там жила дівчинка Мія зі своєю мамою. На фермі жило багато тварин. Овець, кіз, корів і також один кінь. Це був коник, найкращий друг Мії. Мія з мамою доглядали за всіма тваринами і дуже їх любили, але з конем було інакше.
Читати далі →Жив-був маленький хлопчик на ім’я Іванко. Більш за все на світі білявий хлопчик полюбляв казки – головним чином ті, які мама розповідала йому щовечора перед сном. Одного разу Іванко слухняно лежав у своєму ліжечку, накрившись з головою теплою ковдрою, і слухав чарівну казку на ніч, яку мама розповідала йому.
Читати далі →Як і щороку, цей день знову наближався… Це був грандіозний день – День матері! Однак маленька Юля ще не знала, чим здивує свою маму цього року. Минулого року вони з татом виготовили троянди з паперу. «Але це вже буде не те…» — подумала маленька темноволоса дівчинка. Тепер вона вже велика і сама має зробити для мами щось особливе!
Читати далі →Жив собі бідний селянин, який мав купу дітей. Вже не мав, кого б у селі попросити, щоб став хрещеним батьком його останнього, щойно народженого сина. Тож вирішив, що сяде біля дороги і першого, хто туди пройде, попросить, щоб став хрещеним батьком його синочка.
Читати далі →У далекому селі стояв маленький будиночок. Там жила дівчинка з пухнастим песиком. Її звали Янка. Чорноволоса дівчинка з карими очима та красивою посмішкою. Але зараз вона була сумна. Стояла на тротуарі перед своїм будинком і тримала в руці повідець для свого песика. Він вірно сидів поруч з нею. Обидва дивилися на будинок і виглядали засмученими.
Читати далі →На околиці маленького села жила бідна вдова зі своєю донькою в хатці з глиняним дахом та кількома курками. Вони мали дуже мало: крім скромної хатинки над головою та кількох курей не було нічого. Вони зазвичай їли те, що мати набрала в лісі влітку, і грошей було тільки ті, які донька заробляла, продаючи яйця на ринку. За ці гроші вони могли купити хоча б хліб та теплі черевики на зиму.
Читати далі →