Вже набридли принцеси та великі богатирі? У цих казках головними героями є діти. Можливо, саме в казці про дітей ваша дитина впізнає себе або винесе для себе урок. А якщо вам бракує казки про вашу дитину, спробуйте нам написати. Казки про дитину на замовлення ми теж вміємо розповідати.
За горами і долинами, коли ще в нашому світі правили королі, чари та чарівні істоти, була десь далеко дерев’яна хатинка, в якій жив молодий хлопець на ім’я Марк. Хлопець жив у своєму будиночку сам, бо його мама померла кілька років тому. Марк мав однак поважну роботу. Він працював ковалем у майстерні в сусідньому селищі.
Читати далі →
Любі діти, напевно, ви пам’ятаєте маленького хлопчика Кирилка, який мріяв стати великим поліцейським, як його тато. Одного дня маленький Кирилко грався разом зі своїм найкращим другом Мішею та його песиком Рексом біля озера. Мама стежила за ними через вікно будинку, який стояв неподалік.
Читати далі →
Жив-був один хлопчик, звали його Кирилко, який жив зі своїми батьками в будиночку біля красивого прозорого озера. Маленький Кирилко мав велику мрію, він хотів бути великим сміливим поліцейським, як його тато. Він хотів кожного дня допомагати і захищати. Ну і що, що йому лише дванадцять років… Він виросте і всім покаже, як стане великим поліцейським.
Читати далі →
Вітя був хлопчиком, який любив пригоди. Він будував схованки серед дерев, зв’язував у лісі мотузки і гойдався на них, а взимку будував юрту щоб грати в ескімосів. Він завжди щось вигадував, і його уява не мала меж. Але одного разу з ним сталася справжня пригода.
Читати далі →За десятьма горами і дев’ятьма долинами є земля, повна річок, струмків і озер. Вода тут тече зі скель як водоспади, струмує між лісами і великими каменями, а десь просто стоїть і утворює красиві спокійні озера. У цих водах живуть прекрасні та дивні створіння. Водяні дракони. Деякі з них менші і люблять бродити в струмках, інші ж великі і мають свої оселі в озерах.
Читати далі →Над великим зеленим долом було одне весняне королівство. Цілий рік там росли квіти, над мурами пишалася веселка, а в королівських садах цвіли дерева. Про це весняне королівство говорили далеко і широко. Кожен, хто проходив повз, хотів побачити ті кольори, якими було відоме королівство. Дерева, квіти та веселка. Це все освітлювало королівство кольорами всіх видів.
Читати далі →У чарівному дитячому садку іноді траплялися неймовірні речі. Це був незвичайний дитячий садок. З кожною порою року приходили нові чари. Зараз була весна. Все розквітало, і так само в дитячому садку всі насіння, які діти посадили, почали проростати. Паперові метелики тріпотіли крилами, а божі корівки, зроблені з тканини, повзали між маленькими горщиками з квітами. Весь дитячий садок розцвів і ожив.
Читати далі →Біля темного лісу стояла маленька хатинка. У ній жили дідусь і бабуся. Кожні канікули до них приїжджала їхня онучка Аня. Маленька дівчинка з прямим каштановим волоссям, і чарівною усмішкою. Вона проводила в хатинці у дідуся і бабусі кожен вільний день. Одного разу на канікули сталося щось, що Аня ніколи не забуде.
Читати далі →Роза і Ліза були двома нерозлучними дівчатками. Вони були як день і ніч, як вода і вогонь. Такі різні, але все ж такі близькі один одному. Роза мала довге руде волосся, як полум’я, і очі чорні, як вуглинки. Ліза була дівчинка зі світлим коротким волоссям і очима зеленими, як у кішки. Обидві дівчинки робили все разом.
Читати далі →У чорному лісі далеко між скелями жив розбійник. Він мав довгу заплетену бороду, на голові розірваний капелюх, а під ним стирчало кошлате чорне волосся. Він жив біля найвищих скель у прихованій печері. Він не був злим, просто нічого іншого, крім грабунку, не знав.
Читати далі →Коли настає ніч, на небі з’являється серп місяця, і навколо нього починають мерехтіти зірочки. Деякі світять більше, інші менше. Але всі вони красиво прикрашають чорне небо. Якщо добре придивишся до місяця, можеш побачити, як на ньому хтось сидить. Це гном Дрімаль. Він сидить на місяці і гойдає ніжками у повітрі. Його небесно-сріблястий плащ красиво блищить на чорному небі, а блискучі волосся майорять на вітрі.
Читати далі →Аленка була дівчинка приблизно твого віку. Вона мала світле волосся з чудовими кучериками, шоколадно-карі очі і завжди усмішку на обличчі. Вона була мила і добра дівчинка. Жила вона неподалік лісу і проводила в ньому багато часу. Дуже любила спостерігати за тваринами або просто гуляти і слухати спів пташок. Але сьогодні вона не гуляла в ньому одна.
Читати далі →Вже був кінець лютого і зима повільно закінчувалася. Проте вранці на траві з’являвся іній, а на тротуарах замерзлі калюжі. На деревах жодного листя, а трава без жодного сліду свіжої зелені. Весна поки що не збиралася приходити, справжнього снігу ніде, зате морозці прикрашали природу навколо.
Читати далі →Сталося це в лютому. Вранці ще з’являлися заморозки і час від часу падало кілька сніжинок. На пагорбах тримався білий сніговий килим, а на ставках блищав лід. Біля одного ставка стояла могутня верба. І на тій вербі щодня сидів водяник Чесілко.
Читати далі →На краю міста, там, де закінчуються всі дороги і всі тротуари, стоїть кольоровий будинок. Він має яскравий оранжевий дах, світло-блакитні стіни, а на них намальовані квіти. Ніхто в ньому не живе, але щодня там повно дітей, яких приводять батьки. Це дитячий садок. Але це не звичайний. Там відбувається щось особливе.
Читати далі →