Ходімо з нами навшпиньки, щоб ліс не злякався, і виберіть на добраніч одну з казок про ліс. У ній не бракує лісових звірят, розумних лисиць і добрих мисливців. У наших лісових казках ви насолодитеся шишками, грибами та ставками. З якої казки з лісу ви сьогодні почнете?
Коли почалася весна, різні тварини почали прокидатися від зимового сну. Одним з них був великий ведмідь Барні. Всю зиму він спав у своїй таємній барлозі. Але коли зима закінчилася, він вийшов, потягнувся і почав шукати, щоб поїсти. Йому дуже захотілося меду. Але він не знав, що йому потрібно зробити, щоб ним поласувати.
Читати далі →
Маленьке ведмежа, якого всі називали Міша, гуляв лісом. Він наспівував кроки, підстрибував туди-сюди, спостерігав за білками на деревах, а коли на лісовій стежці з’являлася велика палиця, відкладав її вбік. Йому дуже подобалися ці прогулянки. Він йшов у своєму власному темпі. Іноді він відпочивав у моху і насолоджувався приємною тишею, яка панувала в лісі. Одного разу, коли Міша під час такої прогулянки сів біля дерева, його щось здивувало.
Читати далі →
У густому чорному лісі стояло крихітне село. Воно ховалося серед моху та папороті. Його не можна було побачити неозброєним оком. Його можна було побачити, лише ставши на коліна, в повній тиші та уважно вдивляючись у папороть. Тоді можна було побачити маленьке село, де жили гноми. Їх було кілька. Вони були працьовиті, веселі і завжди співали, коли працювали. Але один з них був не такий. Його звали Похмурий. Він не був злим, просто рідко сміявся і найчастіше говорив “ні”, “не хочу”, “не подобається”.
Читати далі →У казковому царстві, досить далекому від нас, людей, є особлива країна. Це місце, сповнене таємниць і секретів. Кажуть, що в цій землі захований скарб. Ніхто не знає, що це за скарб і ніхто не знає, де він знаходиться. Він добре захований і шлях до нього нелегкий. Багато людей намагалися знайти його. Але вони поверталися з порожніми руками.
Читати далі →Дикі собаки були тваринами, які жили далеко від людей. Вони жили в лісі, де мали свої лігва. Вони жили зграями. Це означає, що їх завжди було більше, як велика собача родина. Вони ніколи не звертали уваги на людей. Вони не ходили з ними до міста, але одного доленосного дня, все змінилося.
Читати далі →У зеленій долині стояла невелика будівля. Це був будиночок з білими вікнами і балконом, повним квітів. Там жила Молі. Вона була гарною дівчинкою, але дуже лінивою. Її кучеряве волосся завжди було заплутане, бо вона лінувалася його розчісувати.
Читати далі →За кількома селами та кількома річками був густий ліс. У ньому росли хвойні та листяні дерева. Посеред цього лісу була годівниця, а неподалік від неї – жердина. Це своєрідний невеликий спостережний пункт, куди мисливець виходить, щоб спостерігати за тваринами і стежити за тим, що відбувається в лісі.
Читати далі →Біля великого озера в повній самоті стояв гарний котедж. Він відрізнявся від інших. Кожна стіна в ньому була пофарбована у зовсім незвичний колір. На дверях були намальовані різнокольорові квіти, на вікнах – сонечка, на стінах – коники, а на даху – квітучі дерева. Всі картини виглядали як живі. Весь будинок був схожий на казку. Але хто ж жив у такому гарному будинку? Там жила художниця Любочка.
Читати далі →Далеко звідси у дрімучому лісі жила зграя вовків. Вони доглядали одне одного, допомагали і завжди трималися разом. В них були власні закони і правила вовків, яким всі слідували.
Читати далі →Осінь добігала свого кінця, і вже майже настала зима. Лісні тварини закінчували збирати запаси їжі, інші робили більш затишними свої нори, бо готувалися до сплячки.
Читати далі →У деревʼяній хатинці глибоко у лісі жила мишка на імʼя Кайя. Була то гарна маленька мишка, яка носила рожеві обручі і милі платтячка. Вона дуже піклувалася про свою оселю і товаришувала з усіма тваринами у лісі. Перед її домом в неї був садочок, де вона вирощувала овочі, фрукти ж вона збирала у лісі.
Читати далі →Ліда була дівчинкою з світлим волоссям, і проводила майже весь час у лісі. Їй подобалося там читати, відпочивати і наповнювати годівнички для оленів різноманітними смаколиками. Їй просто подобалося, що вона може лежати прямо на моху, відчувати аромат грибів, і збирати різні ягоди. Але одного дня Ліда зустріла декого, кого раніше у лісі не бачила. Якщо чесно, вона навіть не знала, що хтось такий взагалі існує.
Читати далі →Посеред одного дрімучого лісу було невеличке озеро, з якого виступала брила, вся поросла папоротям. За ним ховалася величезна таємниця.
Читати далі →Посеред старезного лісу стояв величезний дуб, і стояв він там з давніх давен, і через те був найширшим деревом у лісі. В нього була прекрасна крона, а про його листя знали в усьому світі. Стовбур його був таким широким, що навіть десятеро дорослих не могли б його охопити.
Читати далі →Хлопчик Тоша жив біля лісу. В нього було кучеряве каштанове волосся, яке торчало у всі боки. Руки його завжди були брудні, одяг порваний, а посмішка дуже рідко осяювала його обличчя. Інакше кажучи, він був маленьким похмурим буркотуном: майже нічого не могло його порадувати, і він ламав і псував все що тільки міг.
Читати далі →