Ходімо з нами навшпиньки, щоб ліс не злякався, і виберіть на добраніч одну з казок про ліс. У ній не бракує лісових звірят, розумних лисиць і добрих мисливців. У наших лісових казках ви насолодитеся шишками, грибами та ставками. З якої казки з лісу ви сьогодні почнете?
Була колись одна хатинка. У тій дерев’яній хатинці на краю села жив маленький допитливий хлопчик на ім’я Дмитрик. Хлопчика цікавило все, однак найбільше він полюбляв ходити до лісу, де він міг спостерігати за красою природи. Щоразу, коли його мама вирушала на ринок, а батько йшов працювати в полі, вони доручали Дмитрику прибрати хату та назбирати в сусідньому лісі малини, ожини чи трав.
Читати далі →
Коли почалася весна, різні тварини почали прокидатися від зимового сну. Одним з них був великий ведмідь Барні. Всю зиму він спав у своїй таємній барлозі. Але коли зима закінчилася, він вийшов, потягнувся і почав шукати, щоб поїсти. Йому дуже захотілося меду. Але він не знав, що йому потрібно зробити, щоб ним поласувати.
Читати далі →
Маленьке ведмежа, якого всі називали Міша, гуляв лісом. Він наспівував кроки, підстрибував туди-сюди, спостерігав за білками на деревах, а коли на лісовій стежці з’являлася велика палиця, відкладав її вбік. Йому дуже подобалися ці прогулянки. Він йшов у своєму власному темпі. Іноді він відпочивав у моху і насолоджувався приємною тишею, яка панувала в лісі. Одного разу, коли Міша під час такої прогулянки сів біля дерева, його щось здивувало.
Читати далі →У густому чорному лісі стояло крихітне село. Воно ховалося серед моху та папороті. Його не можна було побачити неозброєним оком. Його можна було побачити, лише ставши на коліна, в повній тиші та уважно вдивляючись у папороть. Тоді можна було побачити маленьке село, де жили гноми. Їх було кілька. Вони були працьовиті, веселі і завжди співали, коли працювали. Але один з них був не такий. Його звали Похмурий. Він не був злим, просто рідко сміявся і найчастіше говорив “ні”, “не хочу”, “не подобається”.
Читати далі →У казковому царстві, досить далекому від нас, людей, є особлива країна. Це місце, сповнене таємниць і секретів. Кажуть, що в цій землі захований скарб. Ніхто не знає, що це за скарб і ніхто не знає, де він знаходиться. Він добре захований і шлях до нього нелегкий. Багато людей намагалися знайти його. Але вони поверталися з порожніми руками.
Читати далі →Дикі собаки були тваринами, які жили далеко від людей. Вони жили в лісі, де мали свої лігва. Вони жили зграями. Це означає, що їх завжди було більше, як велика собача родина. Вони ніколи не звертали уваги на людей. Вони не ходили з ними до міста, але одного доленосного дня, все змінилося.
Читати далі →У зеленій долині стояла невелика будівля. Це був будиночок з білими вікнами і балконом, повним квітів. Там жила Молі. Вона була гарною дівчинкою, але дуже лінивою. Її кучеряве волосся завжди було заплутане, бо вона лінувалася його розчісувати.
Читати далі →За кількома селами та кількома річками був густий ліс. У ньому росли хвойні та листяні дерева. Посеред цього лісу була годівниця, а неподалік від неї – жердина. Це своєрідний невеликий спостережний пункт, куди мисливець виходить, щоб спостерігати за тваринами і стежити за тим, що відбувається в лісі.
Читати далі →Біля великого озера в повній самоті стояв гарний котедж. Він відрізнявся від інших. Кожна стіна в ньому була пофарбована у зовсім незвичний колір. На дверях були намальовані різнокольорові квіти, на вікнах – сонечка, на стінах – коники, а на даху – квітучі дерева. Всі картини виглядали як живі. Весь будинок був схожий на казку. Але хто ж жив у такому гарному будинку? Там жила художниця Любочка.
Читати далі →Далеко звідси у дрімучому лісі жила зграя вовків. Вони доглядали одне одного, допомагали і завжди трималися разом. В них були власні закони і правила вовків, яким всі слідували.
Читати далі →Осінь добігала свого кінця, і вже майже настала зима. Лісні тварини закінчували збирати запаси їжі, інші робили більш затишними свої нори, бо готувалися до сплячки.
Читати далі →У деревʼяній хатинці глибоко у лісі жила мишка на імʼя Кайя. Була то гарна маленька мишка, яка носила рожеві обручі і милі платтячка. Вона дуже піклувалася про свою оселю і товаришувала з усіма тваринами у лісі. Перед її домом в неї був садочок, де вона вирощувала овочі, фрукти ж вона збирала у лісі.
Читати далі →Ліда була дівчинкою з світлим волоссям, і проводила майже весь час у лісі. Їй подобалося там читати, відпочивати і наповнювати годівнички для оленів різноманітними смаколиками. Їй просто подобалося, що вона може лежати прямо на моху, відчувати аромат грибів, і збирати різні ягоди. Але одного дня Ліда зустріла декого, кого раніше у лісі не бачила. Якщо чесно, вона навіть не знала, що хтось такий взагалі існує.
Читати далі →Посеред одного дрімучого лісу було невеличке озеро, з якого виступала брила, вся поросла папоротям. За ним ховалася величезна таємниця.
Читати далі →Посеред старезного лісу стояв величезний дуб, і стояв він там з давніх давен, і через те був найширшим деревом у лісі. В нього була прекрасна крона, а про його листя знали в усьому світі. Стовбур його був таким широким, що навіть десятеро дорослих не могли б його охопити.
Читати далі →