У казковому царстві, досить далекому від нас, людей, є особлива країна. Це місце, сповнене таємниць і секретів. Кажуть, що в цій землі захований скарб. Ніхто не знає, що це за скарб і ніхто не знає, де він знаходиться. Він добре захований і шлях до нього нелегкий. Багато людей намагалися знайти його. Але вони поверталися з порожніми руками.
Одного разу в цей край вирушила молода дівчина. Вона була вродливою і сміливою, а головне – розумною і доброю. Її звали Ніна. Вона також чула про скарб, який зберігає ця земля. Вона прочитала кілька книг про цей скарб. Вона намалювала карти, де він може бути. Вона зібрала речі, які могли їй знадобитися, і вирушила в дорогу.
Коли Ніна прибула до таємничої країни Казкової країни, вона була зачарована. Все там було таким гарно розфарбованим. Над її головою літали блискучі птахи, навколо неї скакали рожеві єдинороги, а звідусіль лунала прекрасна музика. Це було щасливе місце.
Вдалині виднівся густий ліс. Ніна знала, що має туди зайти. Згідно з книгами про скарби, які вона читала, вона повинна знайти в лісі срібну криницю. Тож Ніна пішла в найгустіший ліс, який вона коли-небудь бачила.
Через довгий час вона знайшла криницю, з якої текла срібляста вода. Вона набрала в руки кілька крапель і трохи випила. У цю мить вода зупинилася. Земля затремтіла, і скелі за криницею почали розвертатися. Отвір почав збільшуватися, і там, де була криниця, тепер був вхід до чорної печери.
З неї почувся голос: “Хочеш знайти скарб? Тоді мусиш увійти. Але будь дуже обережною і не затримуйся надовго”. Ніна злякалася. У печері було темно, і вона не знала, що на неї чекає. Але вона хотіла дізнатися, які скарби в ній є, тому зібрала всю свою хоробрість і зайшла всередину. Каміння обвалилося разом. Отвір зачинився за нею.
Ніна швидко дістала ліхтарик, щоб щось розгледіти, і повільно рушила вперед. На стінах печери були різні малюнки. Хтось вирізав їх на кам’яних стінах. Ніна підійшла до величезного каменю, який заважав їй йти далі. На камені був напис.
І Ніна почала читати: “Якщо хочеш дізнатися про скарб, мусиш дати відповідь на загадку. За чорним лісом іди на голос. Там стоїть будиночок, а в ньому живе фея. Іноді вона ховається і рідко показується. Щасливий той, хто познайомиться з нею і переживе щось разом з нею. Її сила змінить тебе, і ти більше не впізнаєш себе. Що це?”
Ніна закінчила загадку. Вона ходила туди-сюди, думаючи. Вона повинна знайти відповідь. Через деякий час вона вигукнула: “Я зрозуміла! Це кохання! Вона має таку владу над людьми”. Коли Ніна сказала це, великий камінь почав відходити. Під ним з’явився отвір у землі. Ніна, не роздумуючи, засунула туди руку. Їй було цікаво подивитися, що там буде. Але там нічого не було. Більше ніяких загадок. Ні золота, ні коштовностей.
Спочатку вона була розчарована, але коли вийшла з печери, щось сталося. Викарбувані картини на стінах почали світитися кольором. Літери рухалися по стінах і складалися в єдиний напис. “Ти все зрозуміла, Ніно. Найбільший скарб – це любов. Тож ніколи не втрачай його”.
Відтоді Ніна завжди була щасливою. Вона ніколи не забувала того, що пережила в печері. Вона не знайшла там дорогих коштовностей чи золота. Вона знайшла дещо важливіше. Правду про те, що є найбільшим скарбом.
