Казки про чортів, це чорти, чортенята і чортяки. Малі, великі, добрі, неслухняні і злі. У казках ми часто їх боїмося, але вони вміють гратися так само, як і ми. Тільки над ними суворий Люцифер, тому вони повинні слухатися. Охороняють пекло і стежать за тим, щоб у світі відбувалися лише добрі вчинки.
Чи знаєте ви, що в самій глибині пекельної школи, де викладають мистецтво залякування та основи створення дрібних пакостей, є звичайні уроки? Математика, природознавство і навіть… музика! От саме з музикою у маленького чортеняти Шкряботика була справжня біда.
Читати далі →
Знаєте, у червні навчальний рік закінчують не тільки звичайні школярі. Його завершують і маленькі чортенята! Авжеж. Вони теж ходять до своєї дивної школи де вчаться бешкетувати, задиратися та загалом вести себе зухвало.
Читати далі →
Було це давно, коли жила одна швачка, яка була вправна з голкою та ниткою, як ніхто інший. Вона навіть хвалилася, що в кравецьких уміннях перемогла б самого чорта.
Читати далі →У казковій і чарівній країні жило багато чортенят. Вони жили глибоко під землею у своєму лігві.В теплі. Вони були добрими чортами, підтримували порядок на землі і вогонь під землею. Коли хтось був несправедливий або злий, вони забирали його на деякий час до свого лігва, щоб він там працював. Але коли хтось був добрий, вони допомагали йому своїми чарами.
Читати далі →Глибоко під землею жили кілька маленьких чортиків. Вони жили в темній печері. Посередині у них було велике вогнище. Навколо нього вони спали, укрившись хутром. Їм подобалося тепло. Їх було декілька. Але один чорт вирізнявся. Він був не такий, як усі.
Читати далі →У гарній деревʼяній хаті біля лісу жила родина: батьки та хлопчик на імʼя Тадеуш. Він був тим ще бешкетником: ні хвилини не міг всидіти на одному місці і залишатися уважним. Він завжди бовтав ногами, оглядався довкола і шукав, в яку халепу він міг би влізти, і здавалося що шило заважало йому сидіти спокійно. Коротше кажучи, Тадеуш був тою ще єгозою.
Читати далі →