Кожен вже заглибився в якусь байку про тварин. Тварини нам найкраще пояснюють, як поводитися один з одним і чого не робити. Ведмідь, заєць, лисиця, ворона, лелека – всі вони в звірячих байках промовляють до вашої душі.
Коли подивишся на земну кулю, побачиш там багато синіх і великих плям. Знаєш, що це? Моря та океани. І їх на нашій Землі багато. У таких морях живе багато тварин. Риби великі і малі, товсті і тонкі. Восьминоги та багато інших створінь. Але є одна тварина, яка живе в морі, хоча не вміє плавати. Проте вона там задоволена і не тоне.
Читати далі →
У високих скелях жив дракон. Він був величезний. У нього була велика паща і в ній повно гострих зубів. Його хвіст був довгий і сильний. Коли він ним махав і при цьому ходив, здавалося, що це землетрус. Цей дракон був ще в чомусь інший.
Читати далі →
Настала посуха. Період, коли хмари давно ніхто не бачив. І сонечко палило набагато більше. Тварини в лісі ховалися в тіні сосен і ходили охолоджуватися до найближчого струмка. Тепло, але це не було єдиним, що їх турбувало. Те, що довго не було дощу, означало, що іноді може виникнути пожежа. І це сталося в сосновому лісі.
Читати далі →
Далеко на заході, у вестерновому містечку, жила молода дівчина. Її звали Кіра. Вона була сміливою та відважною дівчиною. Волосся вона завжди носила заплетеним у дві коси, а на голові у неї завжди був ковбойський капелюх. У цьому місті їздили тільки на конях. Кожен, хто там жив, мав свого власного. І, звичайно, Кіра також мала свого тваринного друга. Він був весь коричневий, тільки між очима мав білу пляму у формі серця.
Читати далі →За сімома скелями і сімома горами існує ведмежий ліс. Вже з назви можна здогадатися, що там живуть лише ведмеді. Малі і великі. Вони живуть там у великих родинах. Вони роблять усе разом. Вони разом збирають запаси їжі, разом лягають на зимовий сон і допомагають один одному будувати барлоги. А коли приходить весна, вони влаштовують різні змагання та конкурси, щоб розважитися і розім’яти м’язи після довгого зимового відпочинку.
Читати далі →Маша була мила дівчинка, яка жила в сусідньому селі. Волосся у неї було світле, як сонечко, а очі коричневі, як каштани. Найбільше вона любила носити квітчасті сукні. Вона любила квіти всіх видів. Тому вона щодня із задоволенням ходила на галявину.
Читати далі →Так само, як і серед нас, людей, важливо, щоб ми спілкувалися, це дуже важливо і серед тварин. І так само, як люди мають багато мов, кожен вид тварин має свій спосіб спілкування. Собачки гавкають, гарчать і скиглять. Котики нявкають і муркочуть.
Читати далі →Далеко за лісом, зовсім на самоті, стоїть дерев’яна розмальована хатинка. У вікнах у неї гарні кольорові штори , червоний дах і на підвіконнях повно різнокольорових квітів. У тій хатинці живе бабуся Агата. Чарівна старенька з ласкавою усмішкою.
Читати далі →Існують птахи, які люблять зиму. Вони прилітають завжди, коли випадає сніг. Сніг їх зовсім не холодить. Ти їх точно бачив. Це ворони. Одного разу взимку прилетіли і до нашого села.
Читати далі →В одному лісі жила маленька сіра мишка. Та мишка дуже любила кольори, їй подобалися квіти, але найбільше їй подобалися пташки. Найбільше вона любила снігурів. У них було таке гарне червоне пір’я. Мишка їм його так заздрила. Вона сама була лише сіра, а це такий звичайний колір. Дуже хотіла мати таку ж червону шубку, як пір’я снігурів.
Читати далі →Було колись одне королівство, в якому всі були сумні. Їхню прекрасну принцесу викрала зла відьма і зробила з неї служницю. Принцеса мусила в її хатинці підмітати і мити підлоги, витирати павутиння, готувати, рубати дрова і доглядати за тваринами. Втекти не могла, бо відьма навколо створила невидимі стіни. Про них мила принцеса одразу в перший день набила ґулю, коли намагалася втекти. З того часу вона більше не намагалася, плакала, благала відьму, щоб її відпустила, але все було марно.
Читати далі →На одній галявині жили кобилка і мураха. Кобилка цілими днями стрибала на сонці, тоді як мураха старанно працювала і постійно щось кудись носила. Кобилка була цим дуже здивована, підскочила до нього і запитала:
Читати далі →Один маленький комарик літав краєм. Найбільше йому подобалося літати над поверхнями ставків, у яких він міг дивитися на своє відображення. Цей комар був дуже пихатий. Коли він пролітав повз муху, яка відпочивала в тіні, він розправляв свій хоботок і ті кілька волосків на голові.
Читати далі →Був спекотний літній день. Ворона літала по краю, щойно поверталася додому, і їй було дуже спекотно. Полуденне сонце било в її чорне пір’я, і ворона швидко відчула спрагу. Шукала воду, але ніде нічого не побачила. Під час довгого виснажливого літа всюди було мало води. Аж раптом щось заблищало. Невже це вода?
Читати далі →Були канікули, на вулиці світило сонечко, і хлопчик Андрій не знав, чим би ще погратися. Сьогодні він вже грався з усім – з машинками, з лего, катався на самокаті, стрибав у класики, гойдався на гойдалці, ковзався на гірці і взагалі вже не міг згадати все. Він дуже хотів би пограти в пексесо з мамою, але вона готує обід. Коли вона приготує то пограє з Андрієм. Він вже чекав на це. А що він буде робити до того часу?
Читати далі →