Казки про зиму найкраще читати гарно в теплі під ковдрою. Якщо ви чекаєте на зиму і на сніг, зимові казки вас точно не розчарують. Не бракує і різдвяних казок, які невід’ємно належать до зими. Отже, яку пригоду в снігу ви хочете пережити з казкою сьогодні?
Далеко звідси існує казкове королівство. Воно все біле, покрите снігом. Скрізь, куди сягає око, блищить сніжно-біла ковдра. У цій країні живуть зимові дракони. Вони величезні. Вони літають тихо і спостерігають за всім навколо. Вони допомагають людям і казковим істотам, які там живуть, щоб їм було тепло.
Читати далі →
Чи снився вам коли-небудь якийсь божевільний сон? Тож уявіть, що одного разу про чарівників наснилося вночі Бубіку.
Читати далі →
Арміда вирушила шукати крижаного тигра, чарівника, який єдиний міг зняти прокляття з її землі і знову викликати весну. Але його замок був далеко, і перед нею простягалися білі та нескінченні поля, повні снігу. Арміда була замерзла до кісток, вітер бив її і гальмував, а до того ж вона ще й провалювалася в сніг, який щомиті додавався.
Читати далі →Було колись одне королівство, в якому жили король і королева. У них народилася дівчинка. Вночі, як це часто буває, біля її колиски з’явилися дві феї.
Читати далі →Вже був кінець лютого і зима повільно закінчувалася. Проте вранці на траві з’являвся іній, а на тротуарах замерзлі калюжі. На деревах жодного листя, а трава без жодного сліду свіжої зелені. Весна поки що не збиралася приходити, справжнього снігу ніде, зате морозці прикрашали природу навколо.
Читати далі →Сталося це в лютому. Вранці ще з’являлися заморозки і час від часу падало кілька сніжинок. На пагорбах тримався білий сніговий килим, а на ставках блищав лід. Біля одного ставка стояла могутня верба. І на тій вербі щодня сидів водяник Чесілко.
Читати далі →У країні, де є льодовики і лише самий сніг, жив один білий ведмідь. Це був ведмідь-самітник. Він не потребував друзів чи білу ведмедицю. Він був задоволений, коли жив сам. Катався на крижинах, валявся на снігу і плавав у крижаній воді. Робив, що хотів, коли хотів, і був щасливий, що не мусить ні про кого піклуватися. Одного разу сталося щось, що змінило білого ведмедя.
Читати далі →Далеко звідси, в країні під назвою Аляска, живе собача зграя. Це не звичайна зграя. Це собаки, які мають між собою сильний зв’язок, співпрацюють разом і часто рятують одне одному життя. Ці собаки мають виняткову роботу. Кожен з них має на собі особливе спорядження. Жодних звичайних повідків, це упряж, яка з’єднує всіх собак у зграї. Разом вони тягнуть за собою сани, на яких стоїть їхній господар з вантажем.
Читати далі →Історія, яку я тобі розповім, сталася вночі. На небі з’явився промінь місяця, зірки блищали як краплі роси на чорному полотні, а земля, навпаки, вкрилася яскраво білою ковдрою снігу. Усі діти вже слухняно спали у своїх ліжечках. Тільки один хлопчик дивився з вікна. Його каштанове волосся було розкуйовджене, піжама на ньому пом’ята, і хоча вже було досить пізно, очі в нього були широко розплющені. Він пильно дивився на небо і чекав.
Читати далі →За дев’ятьма горами і дев’ятьма річками було одне зимове королівство. Король і королева, які там жили, були мудрими і справедливими. Вони мали сина, дуже мудрого принца. Він вже був дорослим, і тому потрібно було, щоб він одружився. Але принц не дуже хотів цього. Він не знав жодної принцеси, яка б йому сподобалася.
Читати далі →У далекому селі стояв маленький будиночок. Там жила дівчинка з пухнастим песиком. Її звали Янка. Чорноволоса дівчинка з карими очима та красивою посмішкою. Але зараз вона була сумна. Стояла на тротуарі перед своїм будинком і тримала в руці повідець для свого песика. Він вірно сидів поруч з нею. Обидва дивилися на будинок і виглядали засмученими.
Читати далі →В одній далекій і холодній країні, серед бурульок та снігу, жив маленький пінгвін на ім’я Роберт. Щодня він грав у снігу або ловив у морі рибу, яку потім з’їдав у своєму крижаному домі, що називається іглу. Роберту бракувало тільки одного – справжнього друга.
Читати далі →Жила-була маленька дівчинка на ім’я Оля. Кучерява Оля жила з батьками та маленьким братиком у хаті на пагорбі біля лісу. Одного холодного грудневого дня Оля пішла кататися на санчатах з цього пагорбу разом зі своїм братиком Петриком. Вони бігали по снігу, грали в сніжки, навіть змагалися, хто першим зможе спуститься на санчатах. Брат і сестра грали разом цілий день, але Петрик скрізь був першим і кращим.
Читати далі →За лісом, на великому замерзлому ставку, взимку відбулася велика подія. Важливий хокейний матч. Дві цікаві команди грали одна проти одної. З одного боку були лисиці, а з іншого – ведмеді. Всі вони старанно тренувалися. Вони вчилися пасувати, швидко кататися на ковзанах і повертати. Коли настав великий день гри, всі лісові тварини сиділи навколо ставка. У деяких були великі плакати з написом “Лисиці йдуть”. Інші носили футболки з ведмедиками. Кожен вболівав за когось іншого.
Читати далі →Закінчилася зима. Скрізь почала рости зелена травичка, на луках зацвіли квіти. Сонечко пригрівало все сильніше і сильніше. У дитячому садку за вікном сиділа Терезка, маленька дівчинка зі світлим волоссям, рум’яними щічками і блакитними, як кринички, очима. Вона завжди піднімала настрій усім дітям у садочку своєю милою посмішкою. Але останнім часом вона не сміялася, а сьогодні взагалі не сміялася. Вона сумно дивилася у вікно, підперши голову руками, з абсолютно скляними очима, ніби хотіла заплакати.
Читати далі →