Вирушайте за пригодами в наші казки про вовків. І ні, не хвилюйтеся, не всі вони злі, як був ненажерливий вовк з Червоної Шапочки. У нас є і добрі вовки, які радо допоможуть і порадять. І що головне, всі вовчі казки мають добрий кінець – зло програє, а добро живе.
Жила-була маленька білочка Віві, яка щасливо жила на високому дереві в лісі. Стрибала з гілки на гілку, і здалеку ви б помітили лише пухнастий оранжевий хвостик. Білочка Віві старанно шукала в лісі те, що любила найбільше. Їй смакували гриби, ягоди чи горішки, які вона старанно складала в дупло свого дерева.
Читати далі →
Існує місто, в якому їздить величезна кількість поїздів. Таке велике, що рейки розташовані по всьому місту. Потяги там їздять хрест-навхрест. Через гори і пагорби, через долини і навколо лук. Розвозять вантажі, перевозять людей і керують усім міським транспортом. Кожен потяг точно знає, куди має їхати і о котрій годині. Ніколи жоден не запізнюється. Але так було не завжди.
Читати далі →
Колись давно жило у великому стаді одне маленьке, вперте ягня. Воно завжди було задоволене, тому що робило, що хотіло. Воно було ще маленьке і миле, тому його кожну провину швидко прощали і ніхто на нього довго не сердився.
Читати далі →У казковій і чарівній країні жило багато чортенят. Вони жили глибоко під землею у своєму лігві.В теплі. Вони були добрими чортами, підтримували порядок на землі і вогонь під землею. Коли хтось був несправедливий або злий, вони забирали його на деякий час до свого лігва, щоб він там працював. Але коли хтось був добрий, вони допомагали йому своїми чарами.
Читати далі →У мальовничій хатині біля лісу жила коза зі своїми козенятами. Козенята були дуже розбещені і часто не хотіли слухати свою маму. Одного дня мама-коза повинна була йти на пасовище і, перед виходом, сказала козенятам: “Залиште ворота зачиненими, доки не почуєте мій голос. Я принесу вам повне вим’ячко молока.”
Читати далі →Далеко звідси у дрімучому лісі жила зграя вовків. Вони доглядали одне одного, допомагали і завжди трималися разом. В них були власні закони і правила вовків, яким всі слідували.
Читати далі →За горами і чорними лісами є маленьке королівство. У ньому живе мудрий король, який має двох милих і непосидючих дітей. Дівчинку зовуть Розарка. У неї красиві карі очі та довге чорне волосся. Її щоки червоні, а спідниця вічно в бруді. Хлопчика звуть Гонзік.
Читати далі →Посеред найглибшої ночі, коли навколо найтемніша темрява, світом мандрує потяг. Він великий, але такий тихий, що його майже не чути. Його ліхтарі тьмяні, як маленькі зірочки.
Читати далі →Далеко у високих горах, де був тільки сніг і не було людей, жила зграя вовків. Вони жили в печері. Вона захищала їх від вітру та холоду, який був навколо. Їм було нелегко в горах, але це було для них краще, ніж жити поруч з людьми. Як хороша зграя, вони все робили разом.
Читати далі →