Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте, зачаровану принцесу Віту, яку чарівна фея на прохання її батьків, короля і королеви, ув’язнила до вежі, де принцесі довелося самій про себе піклуватися. Чарівна фея хотіла, щоб принцеса перемогла свою зверхність і злість. Віті було дуже важко обходитися без розкоші.
Одного дня принцеса зустріла пораненого незнайомця, який стукав до дверей її вежі і просив про допомогу. Принцеса дуже вагалася, але вирішила йому допомогти. І сьогодні ви дізнаєтеся, чим закінчилася ця історія і чи відкрила принцеса в житті справжні цінності, завдяки яким вона звільниться з вежі та повернеться додому.
Віта роздумувала, чи треба їй пустити хлопця в обладунках і допомогти йому, але, зрештою, відчинила йому двері. «Я Сергій, мені потрібна лише перев’язка і трохи води, щоб я міг піти назад», — сказав молодий чоловік, сідаючи в крісло. Принцеса напоїла хлопця водою і, заплівши своє біляве волосся в косу, обробила його рану… Що з нею відбувається?
Однак принцеса не сказала Сергію, чому вона опинилася у вежі. «Ну от і все! Ти будеш їсти омлет?» – спитала принцеса. Вона знала, що їжі в неї небагато, але вирішила щедро поділитися нею з Сергієм. Він лише кивнув. Сергій був лицарем із замку і дуже зголоднів, поки тікав від грабіжників. Принцеса почала готувати омлет, а хлопець допомагав їй, нарізаючи овочі, які він знайшов у лісі біля вежі. При цьому вони весело перемовлялися. Принцеса почала співати, а хлопець чудово їй підспівував.
У Віти всередині щось надломилося. Вона давно ні з ким не почувалася так добре. Потім білява принцеса повечеряла з Сергієм, але хлопець вже мав повертатися до замку.
«Ходімо зі мною, не залишайся тут. Я тобі допоможу, як і ти мені. Ти підеш зі мною?» — спитав хлопець, дивлячись своїми блакитними очима на прекрасну принцесу. Від його слів та погляду вона занервувала. «Я… не можу», — затиналася юна принцеса, але не сказала, чому. «Ні. можеш! Ходімо!» — сказав хлопець, намагаючись здоровою рукою витягнути принцесу з вежі. Вона вагалася, але, зрештою, взяла його за руку. Однак вона боялася, що магія феї знову спрацює, і з лісу вони прийдуть назад до вежі.
Продираючись крізь густий ліс, Віта і Сергій раптом натрапили на стежку. «Ця стежка веде прямо до замку, там я тобі допоможу, ходімо швидше!» — вигукнув Сергій, ведучи принцесу стежкою. У нього ще боліла рука, але він хотів швидше прийти до замку і опинитися в безпеці, бо сонце вже сідало за гори, а місяць поволі визирав з-за дерев. Принцеса ніколи раніше не бачила цієї стежки. Що з нею відбувається? Чому вона не біля своєї вежі? У принцеси виникало багато питань, поки вона швидко йшла за хлопцем.
Коли їхній шлях вже освітлювали лише зірки і місяць, перед ними виринув красивий великий замок. Принцеса відразу впізнала замок – її дім. Її карі очі сповнилися сльозами, і вона недовірливо дивилася на браму свого коханого дому – так давно вона тут не була.
«Це мій дім», — сумно сказала Віта. Сергій спочатку нічого не зрозумів, але потім збагнув, що перед ним була зачарована пихата принцеса. Сергій обійняв Віту, витер їй сльози, і вони разом увійшли до замку, де на них вже чекала маленька чарівна фея.
«У твоєму серці більше немає зверхності, ти вільна!» — вигукнула маленька фея, махнула чарівною паличкою і зникла під місяцем.
У замку відбувся грандіозний бенкет. Король і королева зраділи, що їхня донька повернулася до них, а її серце, нарешті, наповнилося добром. Невідомо, чи надіслала Сергія до принцеси чарівна фея, чи він заблукав туди сам, але ми знаємо одне – принцеса самовіддано допомогла хлопцю, і це врятувало її від чар. Вона зрозуміла, які є в житті справжні цінності. Вона допомагала всім, хто цього потребував, і вміла ділитися з іншими.
Віта поступово закохалася до хлопця і вийшла за нього заміж. Завдяки своїй доброті принцеса, нарешті, була поруч зі своїми коханими. Що б не робилося – все на краще.. Ось і казочці кінець!
