Водяник належить до наших найвідоміших привидів. Казки про водяників перенесуть вас під поверхню ставка, де водяник збирає душі в горщиках, а потім при місяці сидить на березі на вербі. А що ще вміють і роблять водяники? Це вам розкриють наші водяникові казки.
За містом, одразу біля скель, розкинувся великий ставок. Він був дуже глибокий, плавало там кілька коропів і сомів, навколо нього стрибало кілька жабок, а на самому дні ставка жив водяник. Це був дуже добрий зелений чоловічок. Він доглядав за рибами, прибирав у своєму ставку, щоб там було чисто, і стежив, щоб нічого не трапилося біля ставка. Не раз він навіть рятував комусь життя. Це сталося зовсім недавно.
Читати далі →
Сталося це в лютому. Вранці ще з’являлися заморозки і час від часу падало кілька сніжинок. На пагорбах тримався білий сніговий килим, а на ставках блищав лід. Біля одного ставка стояла могутня верба. І на тій вербі щодня сидів водяник Чесілко.
Читати далі →
За лісом стояв великий млин. Його колесо постійно оберталося, а млинар та млинарка, що там жили, виробляли борошно для всього села. Поруч з млином був ставок. Його поверхня дуже яскраво іскрилася. Час від часу з нього вибивалася вода та з’являлися бульбашки, бо ставка була повна коропів.
Читати далі →