У дитячій кімнаті хлопчика Міші, крім книжок, іграшок чи плюшевих ведмедиків, ми б знайшли різні фігурки супергероїв. Вони лежали на поличці і усміхалися на всю кімнату.
Спайдермен умів стріляти «павутинками» з руки і літати, а Супермен міг після натискання кнопки літати і видавати різні звуки. Було б добре, якби навіть маленький павучок Міло мав такі здібності. Павучок Міло був маленьким павучком, який жив схованим під листочком, де створив маленьку павутинку, на якій жив.
І цей листочок був у квітці на підвіконні в кімнаті Міші. Міло завжди потайки спостерігав за маленьким Мішею, як той грається з іграшками, але найбільше йому подобалося спостерігати, коли хлопчик грався з супергероями. Міло був хоч і маленьким павучком, але мріяв про те, щоб і він міг одного дня літати і стріляти павутиною, як Спайдермен. Хоча його павутинки не такі міцні.
Одного дня, коли хлопчик Міша грався на вулиці і стрибав у басейн, Міло виглянув зі своєї схованки. Повітря чисте. Цілу ніч йому снилося, як він летить зі Спайдерменом. І тому вранці він прокинувся з думкою, що сьогодні це теж здійснить. Павучок обережно вийшов з-під листка, вистрибнув з горщика на своїх восьми ногах і піднявся на стіну до полиці, на якій лежали супергерої. Ого, яка висота.
«Як же я його спущу, якщо хочу літати, як він?» замислився Міло вголос. Завжди, коли Міша грався з супергероями, натискав кнопки, і супергерої літали чи стріляли павутиною. Міло завжди дивився на це з великими очима, навіть по телевізору їх вже бачив, коли Міша дивився. Павучок видерся на фігурку Спайдермена, натискав велику кнопку, з якою фігурка мала літати. Павучок натискав кнопку, як міг, але сили на це не мав. Потім він помітив, що на руці Спайдермена є ще одна, але цього разу вже маленька кнопка, і натиснув її. І це вдалося! З зап’ястя Спайдермена вилетіла маленька павутинка. Вона була міцніша і більша, ніж ті, що робив Міло, навіть сам маленький павучок міг би на одну сісти. Так, це воно! Адже він сяде на неї і буде літати. Міло сів на руку Спайдермена і з усіх сил натиснув маленьку кнопку. Раптом вилетіла павутинка, Міло відштовхнувся ніжками і стрибнув на павутину. Він летів і летів через всю кімнатку, точно як Спайдермен, і здивовано дивився, як високо і як швидко він летить. Аж поки не приземлився на підвіконня, на якому живе.
«Ого! Я ще ніколи не бачила такого маленького павучка з такою великою павутиною, що літає», — здивовано сказала йому сонечко Бека, яка спостерігала за ним здалеку. Це була його подружка, яка жила в саду і часто приходила до Міло в гості. Павучок Міло обтрусив з себе павутину і гордо сказав: «Коли в щось віриш, мусиш за цим йти. Хоча супергероєм я не є і павутинки не стріляю, але плету, але принаймні один раз я спробував, як це летіти на такій великій павутині, ще й до того Спайдерменовій,» — сказав їй з усмішкою Міло і пішов до свого будиночка. Він почув, що хлопчик Міша вже йде назад до своєї кімнати. Він попрощався з Бекою, яка відлетіла через прочинене вікно.
І так павучок Міло далі жив у горщику на підвіконні і щодня спостерігав за пригодами супергероїв, які для нього готував хлопчик Міша.
