Миша і соняшники

За дев’ятьма селами і дев’ятьма лісами є одне особливе поле. Там ростуть красиві, жовті квіти, які можуть повертатися за сонцем. Це поле соняшників. Але ці квіти особливі ще й тим, що вони вміють розмовляти. Вони мудрі і завжди дають добру пораду.

На цьому полі живе кілька маленьких тварин. Наприклад, миші, жуки та різні полівки. У них є свої маленькі будиночки в землі, і вони мають свої ходи, якими вони ходять. Соняшники дають їм тінь, щоб тваринки могли відпочити від сонячних променів.

Одного разу мишеня та його маленька мишка бігали по такому полю. Вони бігали туди-сюди між соняшниками, ховалися у своїх будиночках і знову вистрибували, насолоджуючись чудовим сонячним днем, аж поки один швидкий стрибок не призвів до того, що мишеня невдало приземлилося і пошкодило собі задню ніжку. Тепер бідолаха лежав, не в змозі підвестися.

Казка для читання - Миша і соняшники
Миша і соняшники

Мишка одразу ж підбігла до нього і спробувала допомогти. Вона підтримала його, і разом вони потягли його додому до нори, де вона добре його вилікувала і дала йому знеболювальне. Але така зламана лапа не заживає швидко. Тож кілька тижнів мишеняті довелося виконувати всю роботу та ще й піклуватися про своє маленьке мишеня.

Коли вона йшла між соняшниками по маленькій втоптаній стежці, несучи їжу, вся втомлена і сумна, вона почала скаржитися: “Я більше не можу цього робити. Важко все робити і допомагати, і піклуватися про мишку”. При цьому вона втомлено сіла на грудку бруду і просто зітхнула сама до себе.

У цей момент Соняшник нахилився до неї і сказав: “Моя люба мишко, будь сміливою і сильною. Мишеня скоро одужає і знову буде тобі допомагати. А поки що бери приклад з нас, соняшників. Коли світить сонце, ми відкриті і повертаємося за ним. Але що ми робимо, коли погано або йде дощ?” “Ти згинаєшся”, – відповіла миша. “Так, ми зігнуті”, – продовжив соняшник. “Але мало хто знає, що сильніші соняшники підтримують слабших, поки знову не вийде сонце. Мишка, зараз саме той час, коли ти маєш підтримати мишеня. Це нелегко, я знаю. Але прийде час, коли він підтримає тебе”.

Мишка посміхнулася і, сповнена рішучості пройти через усе, повернулася до свого маленького мишеняти. Через кілька тижнів Соняшник знову побачив мишку і мишеня під ним, які бігали і радісно підстрибували. Завдяки соняшникам мишка ніколи не забувала, як важливо допомагати і підтримувати когось.

4.5/5 - (91 votes)

Один коментар

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *