Як принцеса Ганна знайшла своє покликання

Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте прекрасну принцесу Ганну, яка намагалася, нарешті, знайти своє покликання і бути чимось корисною, як справжні принцеси. Вона шукала його на королівській кухні, у спортзалі, де вчилася фехтувати, і навіть у селі під замком. Там вона зустріла маленького хлопчика на ім’я Іванко, якому вирішила допомогти.

Після короткої розмови з хлопчиком наша принцеса побігла на королівську кухню і наказала пекарям напекти стільки хліба та пирогів, скільки зможуть. Пекарі взялися до роботи. Тим часом наша принцеса побігла до своєї кімнати, де взяла різноманітні тканини та одяг і кинула їх до карети, куди також поставила глечики з водою. Вона хотіла допомогти, кому могла і чим могла, знаючи, що не всі мають стільки, скільки вона. Принцеса приготувала карету і чекала на випічку від пекарів. Коли хліб і пироги були готові, пекарі, слуги і навіть наша принцеса завантажили все на карету, і Ганна поїхала назад до села.

Казка для читання - Як принцеса Ганна знайшла своє покликання
Як принцеса Ганна знайшла своє покликання

Слуги не розуміли, що задумала принцеса, але ніхто ні про що її не питав. Ганна відразу вирушила до Іванка. «Поглянь, що я маю для тебе», — посміхнулася вона хлопчику, простягаючи йому не одну, а відразу три хлібини, пиріг і два великі глечики з водою. Хлопчик дуже здивувався. «Але я не розумію, чому ти мені допомагаєш?» — здивовано спитав її хлопчик.

Проте принцеса мило посміхнулася хлопчику і простягла йому ще й свою стару сукню. «А ця сукня для твоєї  сестрички! Просто знай, що ми, жителі замку, дбаємо про вас», — сказала вона йому. «Якщо тобі щось знадобиться, то сміливо заходь до замку», — додала вона і вирушила до села. Хлопчик піднявся з землі і побіг у хатину до сестри й мами. Він був дуже щасливим. А наша Ганна вирішила допомогти кожному, хто цього потребував, і тому вона розносила селом хліб, пироги та глечики з водою.

Принцеса дуже раділа – і не тільки вона, але й все село. Коли її карета спорожніла, сонце вже поволі сідало за високі гори, і принцеса поїхала до замку. Вона пишалася собою: давно їй не доводилося бачити стільки щасливих облич, як сьогодні. «Дякуємо за все!» — перед замковою брамою принцесу зустрічало кілька мешканців села, серед них був й Іванко з маленькою сестрою. На ній була сукня принцеси. Його сестра підійшла до Ганни і сказала: «Дякую, ти найкраща принцеса, яку ми тільки могли мати! Просто ти така добра», — посміхнулася вона Ганні і одягла їй на шию квіткове намисто. Воно було дуже гарне.

І тоді Ганна зрозуміла: те, що вона без вагань і безкорисливо допомагала бідним людям, і робить її справжньою принцесою. Вона з’ясувала, що в неї справді добре виходить допомагати людям, і вирішила продовжувати це робити.

І ось наша принцеса Ганна з новим намистом щасливо повернулася до замку і розповіла цю історію своєму батькові, королю, та своєму братові. Вони так зраділи її щедрості й доброті, що влаштували для принцеси бал, на який запросили всіх мешканців села. Так наша Ганна знайшла своє справжнє покликання – доброту і скромність, які і відрізняють справжніх принцес.

4.7/5 - (50 votes)

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *