За горами й долинами знаходилося маленьке село. Мешкали в ньому люди, чиї серця давно полишила любов – за винятком хлопчика Дмитрика, який жив з мамою в хатинці біля лісу. Вони не були багатими, але саме любов робила їхню родину міцною. Дмитрик був хлопчиком з добрим серцем, який віддано допомагав матері в пекарні.
Читати далі →
Одного разу жила дівчинка, яку всі називали Червоною Шапочкою, через червону шапочку з бархату, яку вона завжди носила. Вона жила щасливо зі своєю мамою та татом, які її дуже любили, інші також, бо вона була мила і слухняна. У Шапочки була ще одна кохана бабуся, яка жила на краю лісу.
Читати далі →
У давні часи бідність володіла усім світом. Навіть у маленькій хатині біля лісу жив батько зі своїми дітьми, Павлом і Мар’янкою. Разом із ними там жила друга дружина батька, мачуха, яка не дуже любила дітей. Вона постійно на них лаяла, кажучи, що вона сама має мало, і що немає сенсу годувати ще двох голодних дітей.
Читати далі →
На самому краю села, біля лісу, жили дідусь і бабуся у маленькій хатині. Вони працювали разом кожен день, і іноді бабуся приготувала смаколики для дідуся. Одного ранку дідусь прокинувся з бажанням, що хоче смакувати колобка. Він попросив бабусю, чи не могла б вона його приготувати.
Читати далі →Milé děti, jistě si pamatujete na pejska Rozyavu, který žil na ulici. Nikdy nikoho neměl. Jeho domovem byla jednoduchá krabice od bot. Když se jednoho jarního dne procházel v parku, zaslechl volání o pomoc. Malá kočička uvízla na vysokém stromě a bála se slézt dolů. A právě pejsek Rozyava přišel rusovlasé kočičce pomoci. Dnes se dozvíte, jak se tento příběh vyvíjel.
Читати далі →Був колись чудовий сонячний весняний день. У парку малеча весело бігала на дитячому майданчику, білочки стрибали з гілки на гілку, а собаки радісно гралися з м’ячиками в траві. Тільки маленький беспритульний песик Розява сумно сам гуляв парком і здалеку спостерігав за щасливими собаками, у яких був дім. Він дуже хотів бути одним із них.
Читати далі →Філіп був маленьким неспокійним хлопчиком. Він ходив до першого класу, і школа його зовсім не захоплювала. Він не хотів вчитися. Йому не подобалася чеська мова, бо він не любив читати. Йому не подобалася математика, бо він не любив рахувати.
Читати далі →У мальовничій хатині біля лісу жила коза зі своїми козенятами. Козенята були дуже розбещені і часто не хотіли слухати свою маму. Одного дня мама-коза повинна була йти на пасовище і, перед виходом, сказала козенятам: “Залиште ворота зачиненими, доки не почуєте мій голос. Я принесу вам повне вим’ячко молока.”
Читати далі →Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте, зачаровану принцесу Віту, яку чарівна фея на прохання її батьків, короля і королеви, ув’язнила до вежі, де принцесі довелося самій про себе піклуватися. Чарівна фея хотіла, щоб принцеса перемогла свою зверхність і злість. Віті було дуже важко обходитися без розкоші.
Читати далі →На фермі в віддаленому куточку одного маленького королівства жила красива дівчина. Її одяг був, правда, потертий, а обличчя брудне, але це не сховало її красу. Вона також була дуже доброю і скромною. На фермі вона виконувала найважчу роботу і рідко мала час для себе. Ніхто не називав її інакше, як Попелюшка. Разом з нею на фермі жили її мачуха і дві падчерки. Проте всі три були дуже злі на Попелюшку і постійно її принижували.
Читати далі →За горами й долинами, посеред чарівного соснового лісу, знаходилася невеличка вежа. А жила там прекрасна принцеса Віта. Однак була вона не простою, а зачарованою принцесою. Колись вона жила зі своєю матір’ю, королевою, та батьком,королем, у чудовому великому замку, де в неї були слуги, багатство та красивий одяг з усього світу.
Читати далі →Жив собі колись один Тарасик малий хлопчик, який жив разом із золотим оленем. Олень дбав про Тарасика, але завжди попереджав його, щоб він нікому не відкривав двері, коли залишається сам вдома.
Читати далі →На краю одного села стояв маленький красивий домик. Кожен день з нього виходив чудовий аромат. Він був такий смачний, що, можливо, був навіть чарівним. Це був аромат випічки та тортиків. Той домик мав фіолетову стріху і був увесь рожевий. Виглядав як одна велика льодяник.
Читати далі →Жили-були три поросятка, які жили на луці біля лісу. Вони проводили час там щасливо і нічого їм не бракувало. Але одного дня наймолодше порося прийшло з поганою звісткою. Воно дізналося від мудрої сови, яка завжди була в курсі всього, що в околиці ходить вовк.
Читати далі →Любі діти, ви, напевно, пам’ятаєте прекрасну принцесу Ганну, яка намагалася, нарешті, знайти своє покликання і бути чимось корисною, як справжні принцеси. Вона шукала його на королівській кухні, у спортзалі, де вчилася фехтувати, і навіть у селі під замком. Там вона зустріла маленького хлопчика на ім’я Іванко, якому вирішила допомогти.
Читати далі →