За горами й долинами, посеред чарівного соснового лісу, знаходилася невеличка вежа. А жила там прекрасна принцеса Віта. Однак була вона не простою, а зачарованою принцесою. Колись вона жила зі своєю матір’ю, королевою, та батьком,королем, у чудовому великому замку, де в неї були слуги, багатство та красивий одяг з усього світу.
Але принцеса була дуже пихатою і нічого не цінувала, тому одного дня її батьки сказали, що з них досить. Вони попросили про допомогу чарівну фею, яка мала вибити з принцеси всю зверхність і зарозумілість.
Тож чарівна фея «зачарувала» прекрасну Віту, ув’язнивши її до вежі, яку Віта зможе залишити, тільки коли її серце наповниться добром, а не зверхністю і брехнею. Саме через свою зверхність принцеса опинилася у вежі одна, без родини і слуг. Принцеса могла виходити лише до сусіднього лісу, щоб назбирати чорниці або трав, чарівна фея не пускала її далі.
Принцеса намагалася піти з лісу додому, але чари не пускали її, і вона завжди приходила назад до вежі по замкненому колу. Це була справжня магія. Віта мала сама про себе піклуватися і готувати їжу на маленькій кухні у вежі. Їй це було важко,але принцеса лише скаржилася і чекала, коли за нею прийдуть її батьки. Вона дуже сумувала за золотом і розкішшю.
Що ж, їй довелося самій про себе піклуватися. Звичайно ж, чарівна фея заходила до принцеси, щоб принести їй їжі або допомогти за необхідності. Однак серце принцеси все одно залишалося холодним. Минав час, і з кожним днем принцеса ставала все сумнішою і сумнішою. Їй вже хотілося додому. За днями пішли місяці. Одного сонячного ранку принцеса все ще спала у своєму ліжку, коли раптом її розбудив гучний стук. Віта швидко скочила з ліжка і визирнула у віконце.
«Будь ласка, відчиніть, мені боляче, будь ласка!» — голосив невідомий чоловік, стукаючи до дверей вежі. Віта злякалася – вона знала, що не повинна розмовляти з незнайомцями, але хлопець виглядав так, ніби йому справді була потрібна допомога. Вона знову визирнула у вікно і побачила, що в хлопця поранена рука. Не довго думаючи, вона підвелася та побігла вниз, щоб допомогти незнайомцю.
«Що ти тут робиш?» — здивовано спитала принцеса. Білявий хлопець в обладунках тримався за поранену руку, з якої текла кров. «На мене напали, коли я повертався до замку, мені потрібна перев’язка і вода», — скаржився молодий чоловік. Принцеса поставила йому ще кілька запитань і впустила хлопця всередину.
А що сталося далі з принцесою? Чи допомогла вона пораненому хлопцю в обладунках? Чи змогла вона звільнитися з вежі, наповнивши своє серце любов’ю і добром? Про це ви дізнаєтеся в наступній частині казки про зачаровану принцесу.
