Казки для дітей на ніч, малих і великих для читання. Насолоджуйтеся онлайн-казками різних авторів. Не соромтеся писати коментарі, надсилати зображення, ділитися в Інтернеті.
«Мої дорогі діти, зараз я розповім вам одну чарівну історію», – сказала бабуся, сіла біля тліючого каміна і спостерігала за нетерплячими обличчями своїх онуків Марічки та Андрія , які виглядали з-під пухнастої ковдри. Діти любили бабусині історії, адже вона завжди розповідала їм такі, яких вони ще ніколи раніше не чули і які були чарівними. Настільки чарівні, що діти думали, що бабусі вони справді трапилися. А можливо, і трапилися, хто знає.
Читати далі →
Хоча були літні канікули і діти проводили більшість часу на вулиці на велосипедах чи на купальнях, але сьогоднішній день був іншим. Похмура погода і дощ перетворили сонячний краєвид на сіру млу, повну важких хмар. Великі краплі падали на землю, і всюди навколо блискало. Брат і сестра Павлик і Марінка вирішили, що цей похмурий день вони проведуть вдома, граючись.
Читати далі →
Був собі один песик Бейлі, який дуже хотів допомагати людям. Але він не знав як. Адже він був лише маленьким песиком, не мав жодної чарівної сили. Одного разу вночі він лежав у своєму ліжечку вдома в родині, з якою жив, коли раптом побачив, як на темному нічному небі падає зірка. А падаюча блискуча зірка ж чарівна! Вона ж приносить щастя!
Читати далі →
Коли небо темніє і на ньому замість сонця з’являється місяць, починається ніч. Але коли місяць виглядає як куля, це повний місяць. Кажуть, що коли повний місяць, відбуваються дивні речі. Ніби місяць має особливу силу, чарівну.
Читати далі →Запах може багато нагадати. Коли ти вдихаєш аромат спеченого пирога, можливо, згадаєш недільний день у бабусі, яка так любила пекти. Коли ти вдихаєш аромат квітів, можливо, згадаєш маму, яка так любила ставити квіти у вазу на вікні. Різні запахи означають різні спогади. У цьому переконалася і маленька білочка Яна.
Читати далі →На червоному даху за високим димарем жив кіт Пацик. У нього була пухнаста срібляста шубка і ласий язичок. Пацик ніколи не з’їв жодної миші, ні пташки, ні жодної іншої тварини. Він був з ними друзями. Він любив інші ласощі. Він ходив до будиночка до своїх людей за ковбасками, сальцем і молоком.
Читати далі →Катерина і Максим – близнюки. Вони народилися в один день і в одну годину. Вони дуже любили одне одного і завжди все робили разом. Навіть ввечері лягали спати в один і той же час. Кожного разу, коли темніло і Катя з Максимом залазили в ліжко, мама приходила до їхньої кімнати, сідала біля них і розповідала казку.
Читати далі →Далеко звідси, в одній африканській країні, жило кілька тварин. Усі жили гарно разом. Допомагали один одному. Це була одна велика тваринна родина. Завжди ввечері всі тварини збиралися біля одного великого водопою. Це такий ніби менший ставок, де тварини п’ють і освіжаються. І при цьому завжди разом розмовляють.
Читати далі →Далеко в глибокому морі стоїть прекрасне водне королівство. У ньому живуть король, королева та їхні двоє дітей. Принц і принцеса. Хлопчик на ім’я Коралик постійно десь плаває. Не може всидіти на місці. Він ще не має королівських обов’язків, тому плаває морем, грається з рибами та відкриває нові куточки під водою.
Читати далі →«Вже?» «Ні, ще ні.» «А тепер?» «Ще зачекай.» «Так тепер?» «Вже готуйся. Так тепер!» І в ту мить дельфін Філіп вистрибнув з води і відразу ж знову головою занурився в розбурхані морські хвилі. І ще раз, і ще раз. Хвилі йшли прямо назустріч, і дельфін Філіп почувався як птах.
Читати далі →У вербовій долині був великий ставок. У ньому жило багато риб. Коропи і соми. Одного разу в неділю у ставку мала відбутися велика подія. Мали вилупитися маленькі коропчики. Інші рибки не могли дочекатися. Вони раділи, коли з’являться перші ікринки. А коли вони трохи набухнуть і виростуть, з них будуть молоді коропчики. Рибки потім покажуть їм весь ставок і будуть з ними гратися.
Читати далі →«Апчхи!» пролунало в лісі. Це було таке сильне чхання, що дерева затряслися. «Апчхи!» через мить пролунало ще голосніше. «Апчхи!» прогриміло втретє. Чхання було таке сильне, що білки попадали з дерев. «Що це? Хто це? Що відбувається?» щебетали пташки, збентежено літали над деревами і дивувалися, як чхання трясе весь ліс. Усі звірята думали, звідки це чхання береться. Хто має такий сильний нежить, що це розбудило весь ліс?
Читати далі →За квітковою долиною на зеленому ранчо жила кішка Мія. Пухнаста шоколадно-коричнева і вічно забруднена від бруду і глини. Зазвичай кішечки завжди чисті та охайні. Але Мія була іншою. Вона хотіла бути собакою. Вона намагалася гавкати, ганяти овець на пасовище і вночі охороняти ранчо, тому була постійно брудною.
Читати далі →Далеко в горах стояла маленька хатинка. У ній жив дідусь з бабусею. Кожні канікули до них приїжджав їхній улюблений онук Олежка. Йому там дуже подобалося, тому що це місце було для нього чарівним. Жоден день у цій хатинці не був просто звичайним.
Читати далі →Щороку змінюються чотири прекрасні, але кожне по-своєму різні пори року. Кожна пора року зачаровує нас своїми чарами на три місяці, а потім лягає спати. Щороку вони прокидаються, щоб показати нам свої чари, якими перетворюють нашу землю на щось неймовірне. А у нас зараз чарівне літо.
Читати далі →