Казки для дітей на ніч, малих і великих для читання. Насолоджуйтеся онлайн-казками різних авторів. Не соромтеся писати коментарі, надсилати зображення, ділитися в Інтернеті.
Андрій приніс додому табель. Сказати, що він радів, було б неправдою. Там переважно ховалися суворі “задовільно”, і лише одне сміливе “відмінно” — з фізкультури. Мама глибоко зітхнула, батько похитав головою, а бабуся додала: «Хлопці зазвичай фізкультуру обожнюють…»
Читати далі →
У чудовому замку, оточеному рожевими садами та віковими розлогими деревами, жив мудрий король Богуслав зі своєю єдиною донькою, принцесою Квітушкою. Це була дівчина з лагідним серцем і очима такими ясними, що нагадували ранкове небо.
Читати далі →
Літо повільно закінчувалося, але батьки Адама та Андрія вирішили, що перед школою вони ще раз візьмуть дітей на подорож. І так вся родина вирушила на екскурсію до найближчого зоопарку. Хлопці були в захваті, коли після короткої поїздки автомобілем зі своїми батьками вони увійшли в ворота зоопарку.
Читати далі →
В останні дні навчального року школа перетворюється на справжній мурашник. Учні та вчителі носяться коридорами, намагаючись все встигнути до того, як урочисто продзвенить Останній дзвінок. Здаються підручники, вимиваються до блиску парти, йде прибирання у класах. Повітря гуде від сміху, шепоту та радісних планів на літо.
Читати далі →Чи знаєте ви ті старі казки, де сміливий Левко або Івасик вирушає у світ, щоб перемогти змія та врятувати принцесу? Саме такі казки завжди розповідала своїм онукам бабуся. Всі слухали, затамувавши подих, лише одна дівчинка насуплювала брови. Це була найменша онука — Гануся.
Читати далі →У дитячій кімнаті хлопчика Міші, крім книжок, іграшок чи плюшевих ведмедиків, ми б знайшли різні фігурки супергероїв. Вони лежали на поличці і усміхалися на всю кімнату.
Читати далі →За мотивами італійської народної казки
В одному будиночку жили три бабусі. Одній було шістдесят сім років, другій — сімдесят п’ять, а третій — дев’яносто чотири. У їхньому домі був маленький балкончик, звідки всі троє любили спостерігати, як люди ходять вулицею і що відбувається в місті.
Читати далі →Колись у далекому королівстві жив пастух Іван. І славився він не силою великою і не багатством, а однією дивовижною рисою — він нічого не боявся. Здавалося, що саме поняття «страх» йому невідоме.
Читати далі →Колись давно, посеред розлогих лісів і лук, стояв прекрасний палац із вежами, що здіймалися аж до хмар. У ньому жив молодий принц, чия душа прагнула лише одного — знайти справжню принцесу, яка поділилася б із ним життям.
Читати далі →У теплому джунглях біля великої ріки жив маленький крокодил на ім’я Нікі. Крокодил мав лускате зелене тіло і великий рот. Багато тварин у джунглях боялися його саме через це і уникали ріки, в якій він жив. Він, однак, любив усміхатися, але інші тварини боялися його великих зубів, і саме тому у нього було мало друзів.
Читати далі →Наша казка починається зовсім так само, як і будь-яка інша. В одному королівстві жив король зі своєю гарною донькою — принцесою Лоретою. Вони жили там доволі щасливо, доки до королівства не прилетів дракон. Він оселився трохи за містом у печері.
Читати далі →Знаєте, у червні навчальний рік закінчують не тільки звичайні школярі. Його завершують і маленькі чортенята! Авжеж. Вони теж ходять до своєї дивної школи де вчаться бешкетувати, задиратися та загалом вести себе зухвало.
Читати далі →Жила-була одна стоніжка Йожка. Ця маленька стоніжка жила на прекрасній галявині під великим деревом, де з пелюсток квітів створила собі маленький будиночок. А ви знаєте, чому стоножку називають стоножкою? Ну звісно, тому що у неї багато маленьких ніжок, деякі з них мають навіть сто!
Читати далі →Чи знали ви, що в останній день школи табелі отримують не тільки школярі? Їх з нетерпінням (або страхом) чекають і в Лісовій школі! Авжеж! Під найвищою ялиною збирається цілий клас: хитрі лисичата, метушливі білочки, сором’язливі зайчата, і, навіть, велетень-кабанчик.
Читати далі →На ставку з’явився паперовий човник. Мушка його помітила й присіла на нього.
— Юху, тепер я капітанка і перепливу цей ставок! — забуркотіла вона.
Це почула Коничка, яка грілася на сонечку зовсім поруч, на березі.
Читати далі →