Казки про зиму найкраще читати гарно в теплі під ковдрою. Якщо ви чекаєте на зиму і на сніг, зимові казки вас точно не розчарують. Не бракує і різдвяних казок, які невід’ємно належать до зими. Отже, яку пригоду в снігу ви хочете пережити з казкою сьогодні?
Було колись, за сімома горами і сімома долинами був великий густий ліс. Але це був не звичайний ліс. У цьому лісі жили тваринки, які вміли говорити. Це був чарівний ліс, про який люди навіть не здогадувалися. У цьому лісі жила і маленька сарна на ім’я Бембі. Це була маленька коричнева сарна, яка була трохи боязка. Вона відкривала природу і кожного дня натрапляла на щось небачене.
Читати далі →
Одного дня маленька білява дівчинка на ім’я Поліна вирушила до різдвяного містечка разом зі своєю мамою. Коли вони йшли красиво прикрашеними вулицями, всюди відчувався запах гарячого шоколаду, ароматного пуншу чи всіляких солодощів. Блискучі кіоски кишіли людьми, які насолоджувалися справжньою різдвяною атмосферою.
Читати далі →
Було холодне грудневе ранок, і школа повільно наближалася до кінця. Було незадовго до початку канікул, і школи перетворювалися на чарівні різдвяні пейзажі.
Читати далі →Це назрівало вже давно. Небо готувалося до першого снігу. Зимові сніжинки готувалися в хмарах, але все ще зволікали. Виглядали, хотіли впасти, але в останню мить передумали. Коли ж у календарі з’явився місяць грудень, сніжинкам було дозволено вільне падіння, ба навіть рекомендовано.
Читати далі →Був початок грудня, і пан Осінь повільно прощався з природою. У повітрі ми відчували прохолодний вітерець, і вулиці почали повільно прикрашати різноманітні різдвяні прикраси та блискучі вогники. Дітлахи нетерпляче чекали на Різдво, що їм Ісусик під ялинку принесе.
Читати далі →Потяг Силач був вантажним поїздом. У нього було кілька вагонів, і в них він возив вугілля та дерево. Він розвозив це по всьому місту. Це була важлива робота, тому що взимку вугілля та дерево людям були потрібні, щоб вони могли обігрітися. Потяг Силач був сильним поїздом.
Читати далі →І настала зима. У календарі з’явився місяць грудень, і на вулиці почало підмерзати. Тут і там вже падала перша сніжинка, і тут і там на даху з’являлися перші бурульки. А іноді десь з’являлася і бурулька з носа у когось. Наприклад, у Гриші.
Читати далі →Коли заходить сонечко і небо вкриває чорна ковдра, це знак, що слід іти спати. Скрізь тиша, лише іноді десь лунає маленький дзвін, коли з’являється маленька зірочка. Дитячі кімнати згасають, і з них чути рівномірне дихання. Саме в цей момент у вікна дітей починають заглядати маленькі нічні гноми. Це такі срібні чоловічки, які перевіряють дитячі бажання.
Читати далі →Існують птахи, які люблять зиму. Вони прилітають завжди, коли випадає сніг. Сніг їх зовсім не холодить. Ти їх точно бачив. Це ворони. Одного разу взимку прилетіли і до нашого села.
Читати далі →І канікули закінчилися. Зимові канікули пролетіли як вода, і діти знову мусили йти до школи. Але вони все ще раділи післяобіднім розвагам на снігу. Вони не могли всидіти за партами, так сильно чекали на пагорб. Але вони ще не знали, що їх чекає.
Читати далі →Далеко в горах, аж там, де вже був лише самий сніг і мороз, жив сніговий чоловік. Жив на найвищій вершині гори, гарно схований у печері. З людей його ніколи ніхто не бачив. І так ніхто навіть не знав, що він існує.
Читати далі →Далеко звідси існує казкове королівство. Воно все біле, покрите снігом. Скрізь, куди сягає око, блищить сніжно-біла ковдра. У цій країні живуть зимові дракони. Вони величезні. Вони літають тихо і спостерігають за всім навколо. Вони допомагають людям і казковим істотам, які там живуть, щоб їм було тепло.
Читати далі →Чи снився вам коли-небудь якийсь божевільний сон? Тож уявіть, що одного разу про чарівників наснилося вночі Бубіку.
Читати далі →Вже був кінець лютого і зима повільно закінчувалася. Проте вранці на траві з’являвся іній, а на тротуарах замерзлі калюжі. На деревах жодного листя, а трава без жодного сліду свіжої зелені. Весна поки що не збиралася приходити, справжнього снігу ніде, зате морозці прикрашали природу навколо.
Читати далі →Сталося це в лютому. Вранці ще з’являлися заморозки і час від часу падало кілька сніжинок. На пагорбах тримався білий сніговий килим, а на ставках блищав лід. Біля одного ставка стояла могутня верба. І на тій вербі щодня сидів водяник Чесілко.
Читати далі →