Ходімо з нами навшпиньки, щоб ліс не злякався, і виберіть на добраніч одну з казок про ліс. У ній не бракує лісових звірят, розумних лисиць і добрих мисливців. У наших лісових казках ви насолодитеся шишками, грибами та ставками. З якої казки з лісу ви сьогодні почнете?
Коли небо темніє і на ньому замість сонця з’являється місяць, починається ніч. Але коли місяць виглядає як куля, це повний місяць. Кажуть, що коли повний місяць, відбуваються дивні речі. Ніби місяць має особливу силу, чарівну.
Читати далі →
Запах може багато нагадати. Коли ти вдихаєш аромат спеченого пирога, можливо, згадаєш недільний день у бабусі, яка так любила пекти. Коли ти вдихаєш аромат квітів, можливо, згадаєш маму, яка так любила ставити квіти у вазу на вікні. Різні запахи означають різні спогади. У цьому переконалася і маленька білочка Яна.
Читати далі →
«Апчхи!» пролунало в лісі. Це було таке сильне чхання, що дерева затряслися. «Апчхи!» через мить пролунало ще голосніше. «Апчхи!» прогриміло втретє. Чхання було таке сильне, що білки попадали з дерев. «Що це? Хто це? Що відбувається?» щебетали пташки, збентежено літали над деревами і дивувалися, як чхання трясе весь ліс. Усі звірята думали, звідки це чхання береться. Хто має такий сильний нежить, що це розбудило весь ліс?
Читати далі →Далеко в горах стояла маленька хатинка. У ній жив дідусь з бабусею. Кожні канікули до них приїжджав їхній улюблений онук Олежка. Йому там дуже подобалося, тому що це місце було для нього чарівним. Жоден день у цій хатинці не був просто звичайним.
Читати далі →Жила-була маленька білочка Віві, яка щасливо жила на високому дереві в лісі. Стрибала з гілки на гілку, і здалеку ви б помітили лише пухнастий оранжевий хвостик. Білочка Віві старанно шукала в лісі те, що любила найбільше. Їй смакували гриби, ягоди чи горішки, які вона старанно складала в дупло свого дерева.
Читати далі →Привіт! Мене звати Ріта і я єдиноріг. Власне єдиноріжка, бо я дівчинка. Сьогодні я їду зі своїм новим господарем до нового дому. Це чарівник, який має у своєму чарівному лісі вже двох інших єдинорогів. Дуже чекаю на зустріч з ними. Ми обов’язково одразу подружимося і будемо однією великою компанією.
Читати далі →Вітя був хлопчиком, який любив пригоди. Він будував схованки серед дерев, зв’язував у лісі мотузки і гойдався на них, а взимку будував юрту щоб грати в ескімосів. Він завжди щось вигадував, і його уява не мала меж. Але одного разу з ним сталася справжня пригода.
Читати далі →У дубовому лісі живе кілька звірят. Лисиці там мають свої нори, їжаки свої гніздечка в листі, а білки – будиночки на деревах. Усі тварини там живуть гарно разом. Це така собі звіряче село. Староста в цьому лісовому селі – сова. Наймудріша тварина в лісі. Вона наглядає з висоти, щоб звірята мали все добре і щоб нічого поганого не сталося.
Читати далі →Маша та ведмідь вирушили до лісу, щоб послухати, як чудово співають пташки. Ведмідь хотів навчити Машу, як розпізнавати пташок за їхнім співом. Вони сіли на камінь, прогрітий сонечком, та слухали.
Читати далі →Одного дня пані Зайчиха попросила Машу та ведмедя, чи не могли б вони приглянути за двома маленькими бешкетниками – маленькими зайчиками, які спокійно спали в колясці. Маша та ведмідь погодилися. Це буде легко, адже вони сплять. А до того часу, як вони прокинуться, їхня мама повернеться з покупок.
Читати далі →Того дня в Маші було свято. Вона отримала від мами чудову каблучку з кольоровим камінцем. Вона дуже їй сподобалася, і вона одразу пішла показати її ведмедеві.
“Привіт ведмедю, подивись,” показувала Маша свою нову прикрасу, яка на сонці гарно блищала.
Читати далі →Була тепла осінь, сонечко світило, і Маша з ведмедем пішли грати в ліс.
Влаштуємо”змагання,” запропонувала Маша. “Хто першим добіжить до того великого пенька, той виграв.”
Читати далі →Була колись одна дівчинка, яку звали Маша. Вона жила на околиці лісу в єдиному будинку далеко, далеко. Тому їй було сумно, що там не має друзів. Проте вона все одно вміла радіти,тому що мала біля себе, навіть звірятам на подвір’ї.
Читати далі →