Далеко звідси, в одній африканській країні, жило кілька тварин. Усі жили гарно разом. Допомагали один одному. Це була одна велика тваринна родина. Завжди ввечері всі тварини збиралися біля одного великого водопою. Це такий ніби менший ставок, де тварини п’ють і освіжаються. І при цьому завжди разом розмовляють.
Читати далі →
Далеко в глибокому морі стоїть прекрасне водне королівство. У ньому живуть король, королева та їхні двоє дітей. Принц і принцеса. Хлопчик на ім’я Коралик постійно десь плаває. Не може всидіти на місці. Він ще не має королівських обов’язків, тому плаває морем, грається з рибами та відкриває нові куточки під водою.
Читати далі →
«Вже?» «Ні, ще ні.» «А тепер?» «Ще зачекай.» «Так тепер?» «Вже готуйся. Так тепер!» І в ту мить дельфін Філіп вистрибнув з води і відразу ж знову головою занурився в розбурхані морські хвилі. І ще раз, і ще раз. Хвилі йшли прямо назустріч, і дельфін Філіп почувався як птах.
Читати далі →
У вербовій долині був великий ставок. У ньому жило багато риб. Коропи і соми. Одного разу в неділю у ставку мала відбутися велика подія. Мали вилупитися маленькі коропчики. Інші рибки не могли дочекатися. Вони раділи, коли з’являться перші ікринки. А коли вони трохи набухнуть і виростуть, з них будуть молоді коропчики. Рибки потім покажуть їм весь ставок і будуть з ними гратися.
Читати далі →«Апчхи!» пролунало в лісі. Це було таке сильне чхання, що дерева затряслися. «Апчхи!» через мить пролунало ще голосніше. «Апчхи!» прогриміло втретє. Чхання було таке сильне, що білки попадали з дерев. «Що це? Хто це? Що відбувається?» щебетали пташки, збентежено літали над деревами і дивувалися, як чхання трясе весь ліс. Усі звірята думали, звідки це чхання береться. Хто має такий сильний нежить, що це розбудило весь ліс?
Читати далі →За квітковою долиною на зеленому ранчо жила кішка Мія. Пухнаста шоколадно-коричнева і вічно забруднена від бруду і глини. Зазвичай кішечки завжди чисті та охайні. Але Мія була іншою. Вона хотіла бути собакою. Вона намагалася гавкати, ганяти овець на пасовище і вночі охороняти ранчо, тому була постійно брудною.
Читати далі →Далеко в горах стояла маленька хатинка. У ній жив дідусь з бабусею. Кожні канікули до них приїжджав їхній улюблений онук Олежка. Йому там дуже подобалося, тому що це місце було для нього чарівним. Жоден день у цій хатинці не був просто звичайним.
Читати далі →