Вже набридли принцеси та великі богатирі? У цих казках головними героями є діти. Можливо, саме в казці про дітей ваша дитина впізнає себе або винесе для себе урок. А якщо вам бракує казки про вашу дитину, спробуйте нам написати. Казки про дитину на замовлення ми теж вміємо розповідати.
За горами і долинами, коли ще в нашому світі правили королі, чари та чарівні істоти, була десь далеко дерев’яна хатинка, в якій жив молодий хлопець на ім’я Марк. Хлопець жив у своєму будиночку сам, бо його мама померла кілька років тому. Марк мав однак поважну роботу. Він працював ковалем у майстерні в сусідньому селищі.
Читати далі →
Любі діти, напевно, ви пам’ятаєте маленького хлопчика Кирилка, який мріяв стати великим поліцейським, як його тато. Одного дня маленький Кирилко грався разом зі своїм найкращим другом Мішею та його песиком Рексом біля озера. Мама стежила за ними через вікно будинку, який стояв неподалік.
Читати далі →
Жив-був один хлопчик, звали його Кирилко, який жив зі своїми батьками в будиночку біля красивого прозорого озера. Маленький Кирилко мав велику мрію, він хотів бути великим сміливим поліцейським, як його тато. Він хотів кожного дня допомагати і захищати. Ну і що, що йому лише дванадцять років… Він виросте і всім покаже, як стане великим поліцейським.
Читати далі →За десятьма горами і дев’ятьма долинами є земля, повна річок, струмків і озер. Вода тут тече зі скель як водоспади, струмує між лісами і великими каменями, а десь просто стоїть і утворює красиві спокійні озера. У цих водах живуть прекрасні та дивні створіння. Водяні дракони. Деякі з них менші і люблять бродити в струмках, інші ж великі і мають свої оселі в озерах.
Читати далі →У чарівному дитячому садку іноді траплялися неймовірні речі. Це був незвичайний дитячий садок. З кожною порою року приходили нові чари. Зараз була весна. Все розквітало, і так само в дитячому садку всі насіння, які діти посадили, почали проростати. Паперові метелики тріпотіли крилами, а божі корівки, зроблені з тканини, повзали між маленькими горщиками з квітами. Весь дитячий садок розцвів і ожив.
Читати далі →Роза і Ліза були двома нерозлучними дівчатками. Вони були як день і ніч, як вода і вогонь. Такі різні, але все ж такі близькі один одному. Роза мала довге руде волосся, як полум’я, і очі чорні, як вуглинки. Ліза була дівчинка зі світлим коротким волоссям і очима зеленими, як у кішки. Обидві дівчинки робили все разом.
Читати далі →Коли настає ніч, на небі з’являється серп місяця, і навколо нього починають мерехтіти зірочки. Деякі світять більше, інші менше. Але всі вони красиво прикрашають чорне небо. Якщо добре придивишся до місяця, можеш побачити, як на ньому хтось сидить. Це гном Дрімаль. Він сидить на місяці і гойдає ніжками у повітрі. Його небесно-сріблястий плащ красиво блищить на чорному небі, а блискучі волосся майорять на вітрі.
Читати далі →Аленка була дівчинка приблизно твого віку. Вона мала світле волосся з чудовими кучериками, шоколадно-карі очі і завжди усмішку на обличчі. Вона була мила і добра дівчинка. Жила вона неподалік лісу і проводила в ньому багато часу. Дуже любила спостерігати за тваринами або просто гуляти і слухати спів пташок. Але сьогодні вона не гуляла в ньому одна.
Читати далі →Сталося це в лютому. Вранці ще з’являлися заморозки і час від часу падало кілька сніжинок. На пагорбах тримався білий сніговий килим, а на ставках блищав лід. Біля одного ставка стояла могутня верба. І на тій вербі щодня сидів водяник Чесілко.
Читати далі →Маша та ведмідь вирушили до лісу, щоб послухати, як чудово співають пташки. Ведмідь хотів навчити Машу, як розпізнавати пташок за їхнім співом. Вони сіли на камінь, прогрітий сонечком, та слухали.
Читати далі →Одного дня пані Зайчиха попросила Машу та ведмедя, чи не могли б вони приглянути за двома маленькими бешкетниками – маленькими зайчиками, які спокійно спали в колясці. Маша та ведмідь погодилися. Це буде легко, адже вони сплять. А до того часу, як вони прокинуться, їхня мама повернеться з покупок.
Читати далі →Того дня в Маші було свято. Вона отримала від мами чудову каблучку з кольоровим камінцем. Вона дуже їй сподобалася, і вона одразу пішла показати її ведмедеві.
“Привіт ведмедю, подивись,” показувала Маша свою нову прикрасу, яка на сонці гарно блищала.
Читати далі →Була тепла осінь, сонечко світило, і Маша з ведмедем пішли грати в ліс.
Влаштуємо”змагання,” запропонувала Маша. “Хто першим добіжить до того великого пенька, той виграв.”
Читати далі →Була колись одна дівчинка, яку звали Маша. Вона жила на околиці лісу в єдиному будинку далеко, далеко. Тому їй було сумно, що там не має друзів. Проте вона все одно вміла радіти,тому що мала біля себе, навіть звірятам на подвір’ї.
Читати далі →Жив-був маленький хлопчик на ім’я Іванко. Більш за все на світі білявий хлопчик полюбляв казки – головним чином ті, які мама розповідала йому щовечора перед сном. Одного разу Іванко слухняно лежав у своєму ліжечку, накрившись з головою теплою ковдрою, і слухав чарівну казку на ніч, яку мама розповідала йому.
Читати далі →