Посеред величезного моря плив корабель. Вітрила були натягнуті, а прапор майорів на вітрі. На тому кораблі жив пірат Віктор. У нього було довге волосся, чорна пов’язка на оці і сиві вуса на обличчі. Він блукав морем вздовж і впоперек. З іншими моряками він не спілкувався. Він був самітником.
Читати далі →
Вересень – місяць осені. Це період, коли починає більше дути вітер, стає холодніше і дозрівають фрукти. Наприклад, яблучка. У цей період вони якраз підходять для укусу. Я розповім тобі про один сад, де росло кілька яблунь. Вони були красиві, їхні гілки розкидалися в усі боки, і саме восени на них не було жодного вільного місця.
Читати далі →
Посеред глибокого лісу було дивне житло. Воно було побудоване на верхівці дерева, тому його мало хто бачив. У ньому жив розбійник Карл. Він був добрим. Він здебільшого лише стежив за перехожими і грабував лише тих, хто мав надлишок грошей, не хотів ділитися і егоїстично ховав їх для себе.
Читати далі →
В одному лісі жила маленька сіра мишка. Та мишка дуже любила кольори, їй подобалися квіти, але найбільше їй подобалися пташки. Найбільше вона любила снігурів. У них було таке гарне червоне пір’я. Мишка їм його так заздрила. Вона сама була лише сіра, а це такий звичайний колір. Дуже хотіла мати таку ж червону шубку, як пір’я снігурів.
Читати далі →В одному далекому королівстві правив мудрий король. Він мав також мудру королеву, яка завжди давала йому правильні поради, і тому людям у тому королівстві жилося добре. Одного дня король визнав, що настав час передати владу своєму синові, принцу Хороброму. Той хотів одружитися з якоюсь принцесою, але не міг вибрати. Король не знав, як порадити принцу, яка принцеса буде найкращою, тому вирішив звернутися за порадою до старого чарівника.
Читати далі →Було колись одне королівство, в якому всі були сумні. Їхню прекрасну принцесу викрала зла відьма і зробила з неї служницю. Принцеса мусила в її хатинці підмітати і мити підлоги, витирати павутиння, готувати, рубати дрова і доглядати за тваринами. Втекти не могла, бо відьма навколо створила невидимі стіни. Про них мила принцеса одразу в перший день набила ґулю, коли намагалася втекти. З того часу вона більше не намагалася, плакала, благала відьму, щоб її відпустила, але все було марно.
Читати далі →На одній галявині жили кобилка і мураха. Кобилка цілими днями стрибала на сонці, тоді як мураха старанно працювала і постійно щось кудись носила. Кобилка була цим дуже здивована, підскочила до нього і запитала:
Читати далі →Один маленький комарик літав краєм. Найбільше йому подобалося літати над поверхнями ставків, у яких він міг дивитися на своє відображення. Цей комар був дуже пихатий. Коли він пролітав повз муху, яка відпочивала в тіні, він розправляв свій хоботок і ті кілька волосків на голові.
Читати далі →Чи снився вам коли-небудь якийсь божевільний сон? Тож уявіть, що одного разу про чарівників наснилося вночі Бубіку.
Читати далі →Був спекотний літній день. Ворона літала по краю, щойно поверталася додому, і їй було дуже спекотно. Полуденне сонце било в її чорне пір’я, і ворона швидко відчула спрагу. Шукала воду, але ніде нічого не побачила. Під час довгого виснажливого літа всюди було мало води. Аж раптом щось заблищало. Невже це вода?
Читати далі →На райдужній галявині жила родина єдинорогів. Прямо біля галявини вони мали поле з морквою, броколі, цвітною капустою, горошком та іншими овочами, які всі єдинороги дуже люблять їсти, щоб бути здоровими. Усі, крім найбільшого єдинорога і ватажка стада, який називав себе Сладкоріг. Він дуже любив солодке. Найбільше йому подобалося прокрадатися до міста, де його годували діти цукерками, шоколадом і печивом. Коли вдома треба було їсти овочі, він відмовлявся.
Читати далі →Привіт! Мене звати Ріта і я єдиноріг. Власне єдиноріжка, бо я дівчинка. Сьогодні я їду зі своїм новим господарем до нового дому. Це чарівник, який має у своєму чарівному лісі вже двох інших єдинорогів. Дуже чекаю на зустріч з ними. Ми обов’язково одразу подружимося і будемо однією великою компанією.
Читати далі →Були канікули, на вулиці світило сонечко, і хлопчик Андрій не знав, чим би ще погратися. Сьогодні він вже грався з усім – з машинками, з лего, катався на самокаті, стрибав у класики, гойдався на гойдалці, ковзався на гірці і взагалі вже не міг згадати все. Він дуже хотів би пограти в пексесо з мамою, але вона готує обід. Коли вона приготує то пограє з Андрієм. Він вже чекав на це. А що він буде робити до того часу?
Читати далі →Ви знаєте, хто такий пліжак панельний? Це я. Я виглядаю як чорна купка хутра з великими котячими очима. У мене гострі кігті, якими я вночі дряпаю меблі та ноги, що стирчать з-під ковдр. Тобто, я повинен так робити. Але мені так подобаються ці діти. Іноді я таємно спостерігаю за ними вдень, коли мої батьки та мій брат сплять. Вони такі милі. Вони грають у чудові ігри, і я дуже-дуже хотів би грати з ними. Але, звісно, я не можу. Я нічна істота. А вночі діти сплять, з ними тоді немає ніякої розваги.
Читати далі →Жив колись давно один вовк. Усі тварини дуже його боялися, бо він дуже любив полювати на них. Одного разу вовк з’їв зайця, але кістка застрягла у нього в горлі. Сам він не міг її витягнути. Йому залишалося тільки кликати і благати про допомогу. Але всі тварини боялися його, і ніхто не допоміг йому. Коли нарешті вовк зустрів старого мудрого журавля.
Читати далі →