Була тепла осінь, сонечко світило, і Маша з ведмедем пішли грати в ліс.
Влаштуємо”змагання,” запропонувала Маша. “Хто першим добіжить до того великого пенька, той виграв.”
Читати далі →Казки для дітей на ніч, малих і великих для читання. Насолоджуйтеся онлайн-казками різних авторів. Не соромтеся писати коментарі, надсилати зображення, ділитися в Інтернеті.
Була тепла осінь, сонечко світило, і Маша з ведмедем пішли грати в ліс.
Влаштуємо”змагання,” запропонувала Маша. “Хто першим добіжить до того великого пенька, той виграв.”
Читати далі →У казковому царстві за десятьма горами і десятьма річками стояв замок з найвищою вежею у світі. У вежі жила принцеса. Молода і вродлива дівчина. Коли вона виглядала з вікна вежі, її довге чорне волосся розвівалося на вітрі. Вона жила в цій вежі вже кілька років. Її ув’язнив король сусіднього королівства.
Читати далі →Була колись одна дівчинка, яку звали Маша. Вона жила на околиці лісу в єдиному будинку далеко, далеко. Тому їй було сумно, що там не має друзів. Проте вона все одно вміла радіти,тому що мала біля себе, навіть звірятам на подвір’ї.
Читати далі →У країні, де майже немає дерев, лише багато піску і величезне море навколо, жив маленький хлопчик. Він жив зі своїми батьками в маленькому будиночку біля пляжу. Вікна його кімнати виходили прямо на море. Вранці його будило щебетання чайок, що летіли до краю моря, а ввечері його заколисував шум хвиль. За те, що він любив воду, постійно плавав і пірнав, усі називали його Плавець.
Читати далі →За кількома лісами та кількома полями був ставок. На ньому плавало кілька лілій, а навколо нього ріс очерет. З очерету регулярно лунали звуки. “Кваки, квак, кваки, квак.” Таке квакання означало, що біля ставка спілкуються два жабеняти. Їх звали Гоп та Скок. Вони були два жаб’ячі братики. Жили біля ставка вже дуже довго.
Читати далі →У найглибшому лісі, повному моху, дерев і папороті, жив маленький домовичок. Він був маленький як грибочок, носив зелену гостроверху шапочку, а обличчя в нього було завжди червоне. Він був дуже добрий і завжди усміхався. Усі звірятка його любили. А тому що він завжди був веселий і радів усьому, усі його називали Радованко.
Читати далі →У всьому місті вже всі давно лягли спати. Була глибока ніч. У вікнах не світилося жодне світло. На небі лише блищали зірки і гойдався місяць. Але все ж таки хтось був хто не спав! На верхньому поверсі одного будинку в дитячій кімнаті. Де ж діти, ті вже давно спали. Той хтось стояв біля вікна кімнати і був на варті. Плюшевий ведмедик.
Читати далі →За глибоким лісом розкинулася прекрасна лука. Там повно кольорових та пахучих квітів. Також там багато дерев та дрібних кущів. Довкола дерев та кущів літають маленькі пташки. Живуть вони у їхніх кронах. Сьогодні великий день.
Читати далі →За глибоким лісом біля великого поля стояла велика ферма. Поруч з тією фермою був величезний сарай. У ньому жили дві незвичайні машини. Великий трактор та маленький тракторчик. Обидва допомагали фермеру на полі з усім, що було потрібно на фермі.
Читати далі →У далекій країні був один острів. Довкола нього скрізь лише море. Його хвилі вдарялися об скелі, які височіли з одного боку острова. На іншому розкинувся пляж. Під скелями вода була дуже глибока, і в цій глибині було життя. Там мешкали акули.
Читати далі →За гострою горою та зимовими лісами стояло маленьке, але прекрасне королівство. У ньому жила чарівна принцеса зі своїми батьками. Принцеса була дуже красива. Її довге світле волосся сяяло, як сонечко. Очі мала блакитні, як кришталеве джерело, а її посмішка була найгарнішою у всьому світі. Вона також була дуже добра та мала добре серце. Король та королева мали з неї велику радість та любили її понад усе.
Читати далі →Якщо вночі подивитися на небо, можна побачити прекрасні мерехтливі вогники. Однак це не звичайні вогники, бо над нами високо є море, сповнене зірок. Ці вогники — чарівні зірки, які спостерігають за нами з космосу.
Читати далі →У одній гарній садибі стояла клітка. Вона була повна тріски та сіна. У тій клітці жило морське свинча. Звали його Мішпулін. Це був самець. Мав коричневу пухнасту шерсть, очі коричневі, як шоколадка, і був дуже лінивим.
Читати далі →За горами й долинами височів великий замок. У замку правив старий і могутній король Догориніс, який там жив зі своєю прекрасною донькою Катериною. Саме це незвичайне ім’я багато що говорило про короля. Могутній король був дуже зарозумілим і завжди ходив з носом догори, зверхньо на всіх дивлячись. А це не зовсім гарна риса. Усі боялися його – і люди, що жили біля замку, і королівські кухарі з радниками, і навіть веселий замковий блазень.
Читати далі →Далеко за селом біля лісів та великих полів стояла прекрасна ферма. Там жила дівчинка Мія зі своєю мамою. На фермі жило багато тварин. Овець, кіз, корів і також один кінь. Це був коник, найкращий друг Мії. Мія з мамою доглядали за всіма тваринами і дуже їх любили, але з конем було інакше.
Читати далі →