«Вже?» «Ні, ще ні.» «А тепер?» «Ще зачекай.» «Так тепер?» «Вже готуйся. Так тепер!» І в ту мить дельфін Філіп вистрибнув з води і відразу ж знову головою занурився в розбурхані морські хвилі. І ще раз, і ще раз. Хвилі йшли прямо назустріч, і дельфін Філіп почувався як птах.
Читати далі →
У вербовій долині був великий ставок. У ньому жило багато риб. Коропи і соми. Одного разу в неділю у ставку мала відбутися велика подія. Мали вилупитися маленькі коропчики. Інші рибки не могли дочекатися. Вони раділи, коли з’являться перші ікринки. А коли вони трохи набухнуть і виростуть, з них будуть молоді коропчики. Рибки потім покажуть їм весь ставок і будуть з ними гратися.
Читати далі →
«Апчхи!» пролунало в лісі. Це було таке сильне чхання, що дерева затряслися. «Апчхи!» через мить пролунало ще голосніше. «Апчхи!» прогриміло втретє. Чхання було таке сильне, що білки попадали з дерев. «Що це? Хто це? Що відбувається?» щебетали пташки, збентежено літали над деревами і дивувалися, як чхання трясе весь ліс. Усі звірята думали, звідки це чхання береться. Хто має такий сильний нежить, що це розбудило весь ліс?
Читати далі →
За квітковою долиною на зеленому ранчо жила кішка Мія. Пухнаста шоколадно-коричнева і вічно забруднена від бруду і глини. Зазвичай кішечки завжди чисті та охайні. Але Мія була іншою. Вона хотіла бути собакою. Вона намагалася гавкати, ганяти овець на пасовище і вночі охороняти ранчо, тому була постійно брудною.
Читати далі →Далеко в горах стояла маленька хатинка. У ній жив дідусь з бабусею. Кожні канікули до них приїжджав їхній улюблений онук Олежка. Йому там дуже подобалося, тому що це місце було для нього чарівним. Жоден день у цій хатинці не був просто звичайним.