Жила-була одна гарна дівчинка. Її звали Катерина. Вона мала дуже гарне волосся, красиву стрічку на обручі і чудові сукні. Але що з того, коли вона не хотіла чистити зуби. Коли вона усміхалася і показувала свої брудні зуби з залишками їжі, люди хмурилися, а деяким навіть ставало погано. Ну а коли вона говорила і з рота виходив запах, кожен, кому було дороге життя, тікав.
Батьки постійно вмовляли її чистити зуби. Вони вигадували різноманітні винагороди та покарання, навіть намагалися тримати Катю і чистити їй зуби самі, але це не допомагало. Катя била ногами, розмахувала руками і навіть кусалася. Марними були погрози, що якщо вона не буде чистити зуби, вони будуть боліти і всі випадуть. Катю це не турбувало. Вона весело викинула щітку з вікна і зуби не чистила.
Катерина не мала жодних друзів, бо ніхто не хотів з нею грати через смердючий подих. Навіть тварини почали її уникати. Батьки вже якось звикли до цього запаху. Катю нічого з цього не турбувало, чистити зуби вона точно не почала.
Так минав день за днем. Одного ранку у Катерини заболів зуб.
«Уааааа!» почулося на всю квартиру.
Батьки збіглися і відразу почали втішати Катю. Мама відкрила вікно, бо крім крику з рота дівчинки линув жахливий сморід.
«Тут потрібен стоматолог,» сказав тато. Але не варто було.
«Уааааа!» заверещала Катеринка від страху, аж люди з інших квартир виходили в коридор і дивувалися, що це за страшний крик.
Зрештою, батькам вдалося за допомогою кількох сусідів одягнути Катю, посадити в машину і доїхати до стоматолога.
У залі очікування Катерина вперто мовчала і на всіх сердито дивилася. Батьки були від цього дуже засмучені, але втішали себе тим, що пан стоматолог впорається з Катею.
Але так не сталося. Коли прийшла черга Каті і вона сіла в стоматологічне крісло, вона відмовилася відкрити рот. Стоматолог її просив, погрожував, обіцяв нагороди, але все було марно. Нарешті викликали техніка з ломом, щоб допомогти Катеринці відкрити рот.
Як тільки рот відкрився, на них вилився жахливий запах. Технік не витримав і вистрибнув у вікно з кабінету. Сестра з стоматологом одягли маски, це трохи допомогло.
«Ти, напевно, не чистиш зуби», — сказав стоматолог Катерині і почав пояснювати, що ці зуби не бачили щітки навіть з літака, і що на це скажуть турботливі батьки, які погано доглядають за зубами своєї дитини, і що цей болючий зуб потрібно видалити, а всі інші теж.
«Уаааа!» закричала Катерина, але медсестра швидко підбігла, відправила батьків за двері, і за кілька хвилин все було готово. У Каті не залишилося жодного зуба.
«Як тепер буде наша дівчинка їсти?» — запитали батьки.
«Купіть міксер і все їй змішуйте. Вона повинна їсти тільки кашоподібну та рідку їжу», — сказав лікар.
І так Катя їла відбивні з картоплею, змішані в міксері як кашу. Їй це особливо не заважало. Головне, вона була рада, що не потрібно чистити зуби. Адже в неї їх не було. Єдине, що їй заважало, це те, що коли вона говорила, вона шепелявила. Без зубів це звучало, ніби говорить не маленька дівчинка, а стара бабуся.
Тому, любі діти, чистіть зубки, щоб вони були гарні, здорові і не пахли з ротиків, щоб не закінчити, як та нерозумна Катерина.
