Коли в календарі з’являється місяць жовтень, у гайку відбуваються осінні веселощі. Білки влаштовують велику гостину і запрошують на неї всіх тваринок з лісу. Посередині між деревами ставлять стіл і прикрашають його різними смаколиками та гарними жовтневими речами. Наприклад, там можна побачити ліщину, горіхи, шишки, горобину, а також джем з гарячих шипшин або сушені яблука. На гостину завжди всі тваринки чекають з нетерпінням. Але так було не завжди.
Кілька років тому білки влаштували гостину вперше. Усюди по лісу це розповсюдили. Пташки літали далеко і широко, оголошуючи: «Сьогодні білки запрошують усіх на велику осінню гостину. Запрошуються всі тваринки!»
Коли інші це почули, вони зраділи. Тваринки дуже чекали на зустріч, щоб добре поїсти і повеселитися разом. Крім того, кожен хотів щось принести і зробити внесок для білок. Отже, їжачки накололи на свої колючки осінні яблучка, борсуки знайшли найсмачніші гриби, а лисиці несли шипшину і горобину. По лісу лише шелестіло, тупотіло і цокотіло. Кожна тваринка чекала на бенкет і намагалася вчасно дістатися до великого столу від білок.
Навіть черв’яки хотіли прийти. Але коли вони повзли в напрямку до білок, почули щось, що їх налякало. Над ними летіли пташки і щебетали між собою: «Чув, що на бенкеті будуть навіть сушені черв’яки? Це буде чудово. Ням, це буде смаколик.»
Як тільки черв’яки це почули, вони зупинилися і завмерли. «Це неможливо. Вони там хочуть їсти сушених черв’яків. Що ми будемо робити? Туди ми не підемо!“ вирішили черв’яки, розвернулися і почали повзти назад. Після обіду, коли всі сіли до бенкету, тваринки лише хвалили, який це був чудовий задум. Білки раділи, що прийшло стільки тваринок.
Але потім борсук сказав: „Хтось бачив черв’яків? Вони так чекали, а врешті-решт їх тут немає. Хтось знає, що з ними сталося?“ „Ні, не знаю,“ говорила одна тваринка через іншу. «Підемо їх знайти і принесемо на бенкет, ходімо», вирішив борсук. І так тваринки, перш ніж почати бенкет, вирушили за черв’яками.
Через деякий час борсук побачив, як з ґрунту стирчать хвостики черв’яків. Він покликав їх: «Гей! Черв’ячки! Вилазьте! Що сталося? Чому ви не прийшли до нас на бенкет до білок?» Черв’ячки повільно вилізли з ґрунту. Спочатку вони лише звивалися і не хотіли сказати, чому не прийшли. Але потім вони зізналися. «Ми чули, що ви хочете подавати сушених черв’яків. А ми не хочемо бути їжею.” Спочатку борсук не розумів, як черв’яки до цього дійшли. А потім йому стало зрозуміло. Ви неправильно почули. На їжу там будуть сушені яблука, не черв’яки. Це сушені яблучка. Не бійтеся. Ніхто вас їсти не буде. Ходімо. Вилазьте мені на спину, і я швидко вас туди занесу, щоб ви ще встигли насолодитися святом з нами.
Черв’якам стало легше. Вони так боялися, що їх хтось з’їсть. Зрештою, пізніше вдень усі зібралися на великому осінньому святі. Усі тваринки наїлися, гарно поспілкувалися і зміцнили дружбу. А черв’ячки ніколи не забували, що не варто вірити тому, що іноді десь почують. Краще запитати, як є насправді, ніж одразу робити висновок. Майже через це вони втратили дуже гарний вечір з друзями.
Мені подобається ця казка дуже-дуже! Мені сподобалось про червячків, які боялися, що їх зʼ їдять!!!