«Мої дорогі діти, зараз я розповім вам одну чарівну історію», – сказала бабуся, сіла біля тліючого каміна і спостерігала за нетерплячими обличчями своїх онуків Марічки та Андрія , які виглядали з-під пухнастої ковдри. Діти любили бабусині історії, адже вона завжди розповідала їм такі, яких вони ще ніколи раніше не чули і які були чарівними. Настільки чарівні, що діти думали, що бабусі вони справді трапилися. А можливо, і трапилися, хто знає.
Читати далі →
Хоча були літні канікули і діти проводили більшість часу на вулиці на велосипедах чи на купальнях, але сьогоднішній день був іншим. Похмура погода і дощ перетворили сонячний краєвид на сіру млу, повну важких хмар. Великі краплі падали на землю, і всюди навколо блискало. Брат і сестра Павлик і Марінка вирішили, що цей похмурий день вони проведуть вдома, граючись.
Читати далі →
Був собі один песик Бейлі, який дуже хотів допомагати людям. Але він не знав як. Адже він був лише маленьким песиком, не мав жодної чарівної сили. Одного разу вночі він лежав у своєму ліжечку вдома в родині, з якою жив, коли раптом побачив, як на темному нічному небі падає зірка. А падаюча блискуча зірка ж чарівна! Вона ж приносить щастя!
Читати далі →
Щороку змінюються чотири прекрасні, але кожне по-своєму різні пори року. Кожна пора року зачаровує нас своїми чарами на три місяці, а потім лягає спати. Щороку вони прокидаються, щоб показати нам свої чари, якими перетворюють нашу землю на щось неймовірне. А у нас зараз чарівне літо.
Читати далі →Як усі знають, бобер – це дуже працьовита тваринка, яка живе переважно в лісах біля річок у воді. Зустріти його можна саме тоді, коли він старанно працює разом зі своїми друзями чи родиною над шедевром. Ці працьовиті бобрики разом будують гніздечка з різних гілочок чи великих шматків дерева.
Читати далі →Жила-була маленька білочка Віві, яка щасливо жила на високому дереві в лісі. Стрибала з гілки на гілку, і здалеку ви б помітили лише пухнастий оранжевий хвостик. Білочка Віві старанно шукала в лісі те, що любила найбільше. Їй смакували гриби, ягоди чи горішки, які вона старанно складала в дупло свого дерева.
Читати далі →Жив-був один ледачий котик Мурчик, який жив зі своєю родиною у великому будиночку. Це було королівство Мурчика, і він його вірно охороняв. Його найкраща подруга була маленька Анічка. Вона завжди гралася з ним, кидала йому клубок ниток чи чухала його. Хоча, правду кажучи, Мурчик був дуже ледачий, найбільше любив лежати або їсти ласощі для слухняних котиків.
Читати далі →Колись давно був один ліс, який був людьми вже давно забутий. Глибоко в цьому темному сосновому лісі знаходилося красиве прозоре озеро. Завжди коли на небі з’являвся сніжно-білий місяць і сови починали співати на добраніч, біля озера починали танцювати маленькі чарівні ельфи.
Читати далі →Колись давно жив один молодий чоловік на ім’я Василь, який працював шевцем. Це було поважне ремесло, і в їхній родині кожен був шевцем. Так само як його батько, молодий Василь цінував цю професію і працював старанно. Василь був хлопцем з добрим серцем, хоча його батько був дуже суворий до нього, і часто йому доводилося працювати до пізньої ночі. Їхнє взуттєве виробництво було відоме по всьому краю, хоча вони не були багатіями.
Читати далі →Діти, ви, напевно, пам’ятаєте молодого шевця Василя, який жив у селищі під замком. Він працював шевцем, як і вся його родина, хоча сам мріяв бути хоробрим лицарем у замку, який буде захищати короля та його прекрасну дочку, принцесу Анну. Однак він боявся свого суворого батька.
Читати далі →Наш світ величезний. Коли ввечері дивимося на небо, бачимо красиві зірки чи величезний місяць, який весело світить нам вночі. Це чарівний всесвіт, повний таємниць, у якому живемо і ми, на планеті Земля.
Читати далі →Була одна чарівна країна, яка називалася Аладия. Ця чарівна земля простягалася далеко за нашим світом. Це був світ, у якому не жили люди, а щось зовсім інше – чарівні істоти. І саме в цій барвистій країні кожен день було весело
Читати далі →Жили-були три брати, принци, які жили зі своїм батьком у замку. Кожен був, однак, інший і не дуже добре розуміли один одного. І саме це дуже турбувало короля, їхнього батька. Перший брат, найстарший принц Адам, був дуже хоробрий і відважний, вигравав одну битву за іншою і нічого не боявся. Другий брат був принц Матвій, він однак, не використовував силу, як його брат Адам, а розум.
Читати далі →Дорогі діти, ви, напевно, пам’ятаєте історію про трьох братів – принців, які живуть разом зі своїм батьком, старим королем, у замку. Принц Адам був найстаршим з братів і був дуже хоробрим і відважним. Принц Матвій був дуже мудрим і всі свої відповіді шукав у книжках, які його багато чого навчили.
Читати далі →За кількома лісами та кількома полями був ставок. На ньому плавало кілька лілій, а навколо нього ріс очерет. З очерету регулярно лунали звуки. “Кваки, квак, кваки, квак.” Таке квакання означало, що біля ставка спілкуються два жабеняти. Їх звали Гоп та Скок. Вони були два жаб’ячі братики. Жили біля ставка вже дуже довго.
Читати далі →